Підтримку України може підірвати несподіваний альянс Трампа, Орбана та папи Франциска

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Командира 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців полковника Івана Вінніка призначили на вищу посаду. Офіцер звернувся до побратимів та подякував їм. Про це повідомили в пресслужбі бригади у Facebook.

“Панове офіцери, сержанти, солдати! Від літа 2022 до сьогодні — я мав довгий і непростий шлях. Але він не був важким, бо долав я його не сам. Поряд була вірна й вмотивована команда. Дякую кожному та кожній за ваше терпіння, волю та сили. Дякую, що слухали, чули, говорили, пропонували. Дякую за спільну боротьбу. Дякую, що були поряд. Я це дуже ціную!” — сказав Іван Віннік.

За його словами, для нього честь бути частиною “Чорних Запорожців”, тоді як звʼязок, який утворився між ними, залишиться назавжди.

“Вчіться. Боріться. Не опускайте рук і впевнено крокуйте до нашої Перемоги”, — додав він.

20 вересня в ОК “Північ” повідомили, що командира 72-ї ОМБр Івана Вінніка призначили на вищу посаду для просування по службі й передачі бойового досвіду.

“Полковник Віннік – приклад справжнього та чесного бойового офіцера, досвідченого та людяного командира. Під його керівництвом бригада пройшла непростий шлях, проте гідно тримала визначені їй напрямки оборони. Спочатку був Бахмут, потім Вугледар, де в січні-лютому 2023 року бригада змогла відбити один із найбільших наступів за час російсько-української війни”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 25 вересня у ЗМІ повідомили, що бійці 72-ї ОМБр нібито відступають з Вугледара на Донбасі. Проте тоді військовослужбовці зауважили в розмові з Фокусом, що тримаються.

26 вересня боєць 72-ї ОМБр спростував вихід бригади з Вугледара Донецької області. Він зауважив, що попри важкі штурми та обставини, бійці залишаються на місці.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Арматура по 60 тисяч гривень за тонну за ринкової ціни на рівні 33 тис. Непластифікована полівінілацетатна дисперсія коштує 292 грн/кг, тоді як різні компанії продають її за ціною від 113 до 175 грн.

Антисколіозні столи з регулюванням висоти замовили по 2 856 грн/шт. Фірма «Луч» продає такі столи на чверть дешевше за 2 034 грн/шт, а «Vital Style» пропонує антисколіозний стіл для «Нової української школи» вдвічі дешевше – за 1 392 грн/шт.

Так, лише на п’яти позиціях із кошторису переплата йде майже на мільйон гривень.

Але крім цього в кошторисі є позиції, які замовник прописав дуже нечітко, щоб йому не дорікали порівнянням із ринковими цінами.

Наприклад, двоповерховий підйомник для людей з обмеженими фізичними можливостями коштуватиме 1,89 млн грн. Його характеристики та габарити невідомі. Це дуже дорого. Нещодавно лікарня в Нікополі за такі гроші замовила ліфт на сім поверхів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.