Підтримку України може підірвати несподіваний альянс Трампа, Орбана та папи Франциска

Україна відзначається активними зусиллями щодо модернізації своїх військових літаків з метою впровадження західних плануючих авіабомб, інформує Forbes. Такий курс дій обумовлений враженням від руйнівної потужності російських плануючих авіабомб, які призводять до значних втрат серед українських військових сил. Українська армія відзначає важливість адаптації до сучасних загроз і покликана до підвищення своєї обороноздатності за допомогою новітніх технологій та вдосконалення бойової техніки.

Однак партнери не зможуть надати Україні таку саму кількість бомб, яку виробляє Росія, зазначає видання.

Планувальні бомби КАБ вагою 1100 і 2200 фунтів є «чудодійною зброєю». А контрзаходів в українців «практично немає». Але вони можуть завдати удару у відповідь своїми власними плануючими бомбами. Йдеться про американський боєприпас JDAM-ER і французький AASM, а також так звану бомбу малого діаметру SDB з дальністю планування до 69 миль.

З цією метою українські ВПС перетворюють свої 40 або 50 уцілілих винищувачів МіГ-29 і, можливо, десятки винищувачів Су-27, які залишилися, на високоточні планувальні бомбардувальники.

Це важлива подія, оскільки крихітні українські військово-повітряні сили – лише сотня колишніх радянських літаків у кількох бригадах – щосили намагаються відповідати руйнівній кампанії планерних бомбардувань набагато більших російських ВПС, які мають сотні Су-30, Су-34 і Су-35 з чотирма або навіть шістьма КАБами на кожен виліт, пише американське видання.

З появою цього літа 85 колишніх європейських винищувачів F-16 в українських ВПС буде достатньо літаків, щоб відповідати темпам бомбардувань росіян. Чого в українців явно не вистачатиме, так це бомб.

На думку Forbes, вкрай малоймовірно, що союзники України пожертвують більш ніж кількома сотнями планерних бомб на місяць – можливо, це всього лише десята частина від того, що необхідно Україні, щоб відповідати повітряній вогневій потужності Росії.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.