Роль начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях: функції та відповідальність

Мобільний оператор Київстар оголосив про старт відкритого тестування нової технології прямого супутникового зв’язку Direct to Cell у співпраці з компанією Starlink. Ця інновація дозволяє забезпечити мобільний зв’язок навіть у віддалених місцях, де традиційне покриття мобільних мереж відсутнє або працює нестабільно.

На першому етапі тестування нову технологію зможуть використовувати лише обмежена кількість абонентів, а згодом доступ до неї стане доступним для всіх клієнтів оператора. Основною метою цього проєкту є забезпечення безперебійного зв’язку в зонах, де немає можливості підключитися до звичайної мобільної мережі через географічні або інші обмеження.

Тестування триватиме в жовтні та листопаді 2025 року. Під час випробувань абоненти отримають безкоштовний доступ до послуги без додаткових оплат і без змін у тарифних планах, і всі SMS, хвилини та трафік зараховуватимуться згідно з умовами наявного тарифу. Щоб полегшити тестування, Київстар дарує учасникам бонус у вигляді 100 SMS на 30 днів.

Оператор обіцяє розширення функціоналу: у перспективі планують додати голосові дзвінки і мобільний інтернет через супутниковий канал. Наразі географія надання послуги охоплює всю територію України, окрім тимчасово окупованих регіонів, зон активних бойових дій, а також Дніпропетровської й Чернігівської областей; компанія зазначає, що у майбутньому має намір поширити послугу і на ці території.

Впровадження Direct to Cell має важливе значення для підвищення резилієнтності зв’язку в країні. Супутниковий канал дозволить залишатися на зв’язку у віддалених і важкодоступних місцях, а також у разі вимушених відключень наземної інфраструктури. Водночас технічні обмеження, зокрема необхідність прямої видимості супутника та тимчасова відсутність підтримки iOS, залишаються чинниками, які впливатимуть на досвід користувачів у перші місяці запуску.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.