Роль начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях: функції та відповідальність

Агросектор стрімко змінюється під впливом інновацій, цифровізації та глобальних викликів. Зростання населення планети, кліматичні зміни й потреба у раціональному використанні природних ресурсів змушують виробників переосмислювати традиційні підходи до ведення господарства. Сучасні технології відкривають нові можливості для підвищення врожайності, зменшення витрат і мінімізації впливу на довкілля.

Одним із ключових напрямів розвитку є впровадження точного землеробства. Завдяки GPS-навігації, супутниковому моніторингу та безпілотним літальним апаратам аграрії можуть отримувати детальну інформацію про стан ґрунтів, рівень вологості, поширення шкідників і хвороб рослин. Це дозволяє застосовувати добрива й засоби захисту лише там, де це справді необхідно, що значно скорочує витрати та зменшує хімічне навантаження на екосистему.

Міністр наголосив, що частина суспільства не проводить паралелі між використанням російської мови та ракетними ударами з боку РФ. На його переконання, це свідчить про проблеми з формуванням світоглядних орієнтирів.

«Якщо у людей не корелюється приліт ракети з російською мовою, то в неї є певні проблеми з причинно-наслідковими зв’язками. І це питання освіти», — заявив Лісовий.

Він також зазначив, що відповідальність за мовну ситуацію в закладах освіти лежить не лише на педагогах, а й на органах місцевого самоврядування, які призначають керівників шкіл. На його думку, вибір громадян під час місцевих виборів також впливає на кадрові рішення у сфері освіти.

Міністр звернув увагу на те, що українці часто обурюються присутністю російськомовних викладачів у школах, однак не завжди пов’язують це з рішеннями місцевої влади.

«І це теж проблема з причинно-наслідковими зв’язками», — підкреслив очільник МОН.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості Віталія Чмеля, який раніше обіймав посаду головного державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці. Суд визнав його винним у систематичному отриманні неправомірної вигоди, що суперечить закону та етичним нормам держслужбовців.

За матеріалами справи, Чмель використовував своє службове становище для вимагання та отримання грошей від підприємців та перевізників у вигляді «винагород» за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон. Дії інспектора кваліфіковано як корупційні злочини, які завдають значної шкоди державним інтересам та підривають довіру до митної служби.

За версією слідства, Чмель пропонував водіям мікроавтобусів Mercedes Sprinter, які перевозили пасажирів з Молдови до України, «спрощене» оформлення:

за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі та багажу, прискорення процедури, уникнення «штучних перешкод»;

додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для прискорення прикордонного контролю та уникнення затримок.

Зафіксовані епізоди:

грудень 2022 року — Чмель надав свій номер телефону для координації;

11 січня 2023 року — обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників;

12 січня 2023 року — отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників);

19 січня 2023 року — отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.

Загальна сума неправомірної вигоди склала 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду про визнання винуватості за ст. 468–476 КПК України. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, підтвердивши обставини на допиті.

Інших учасників схеми не встановлено. На момент злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, мав двох неповнолітніх дітей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.