Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стали порушення умов договорів постачання, допущені компанією у 2023 році під час виконання зобов’язань перед оборонним відомством.

Судовий розгляд охоплював одразу кілька контрактів, укладених на початку 2023 року. За результатами аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що постачальник не дотримався визначених договором строків та інших істотних умов, що напряму вплинуло на належне забезпечення потреб Міністерства оборони в умовах воєнного стану. Саме ці обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій у значному розмірі.

Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

У зв’язку із втратою деяких позицій на напрямку Часового Яру на Донеччині у 67-й окремій механізованій бригаді "Добровольчий український корпус" розпочалися перевірки та переведення командирів і військових до інших підрозділів. Ситуація викликає серйозні обговорення, як серед військових, так і серед громадськості. За інформацією, опублікованою на сторінці у Facebook 67-ї ОМБР ДУК, вище командування ЗСУ розпочало процес переведення всіх командирів і бійців ДУК ПС в інші військові частини. Однак мотиви таких дій залишаються невідомими. У між тим, спроби зупинити цей процес та встановити причини не дали результатів. Деякі особи вважають, що розпорошення бійців ДУК ПС по різних підрозділах Збройних сил може загрожувати існуванню самого корпусу. У зв’язку з цим у бригаді активно працюють комісії, які складають списки бійців, що активно захищали Україну з перших днів існування частини. На даний час, проводяться службові розслідування з приводу командирів підрозділів, і не виключено, що будуть відкриті кримінальні провадження за надуманими звинуваченнями у невиконанні бойових приписів. Командири та бійці готові відстоювати свою честь та гідність у законний спосіб, однак вони виконують всі накази командування. Залишається незрозумілим, чому прийнято рішення про ослаблення боєздатного підрозділу, який є ключовим у відповіді на агресію. ЗМІ повідомляють, з посиланням на джерела в командуванні напрямку, що військове керівництво цікавилося причинами "просідання" бригади під Часовим Яром. Встановлено, що керівництво бригади більше довірило тим, хто вже був у складі, аніж новобранцям, що приєдналися пізніше. Це викликало нестабільність і, в кінцевому підсумку, втрати на фронті. Повідомляється, що корінь проблеми полягає в складнощах переформатування колишнього добровольчого підрозділу в регулярну бригаду Збройних сил. Нагадаємо, що "Добровольчий український корпус" (ДУК) був сформований у 2014 році "Правим сектором" під час війни на Донбасі. Цей корпус протягом тривалого часу не входив до складу офіційних силових структур України, що породжувало питання щодо його статусу.

Загалом, зазначена стаття свідчить про серйозні зміни в структурі та керівництві "Добровольного українського корпусу" у зв'язку з втратами на фронті та намаганнями влади переорганізувати цей підрозділ. Перевірки та переведення командирів та військових у інші підрозділи свідчать про напружену ситуацію в рядках самого корпусу та спробу влади змінити його структуру. На фоні цього виникають різні гіпотези щодо мотивів таких дій, від намірів ослабити корпус до зусиль забезпечити його ефективне функціонування у складі Збройних сил України. Водночас, з'являються питання щодо дисципліни в самому корпусі та ставлення керівництва до різних груп військових. Крім того, акцентується проблематика переформатування добровольчих підрозділів у регулярні частини ЗСУ, що може вимагати додаткових заходів з координації та адаптації.