Після введення ліміту на перекази з картки на картку обсяг транзакцій впав на 80 мільярдів

Наступна криза українського сільського господарства: реальність чи перебільшення?

Розмови серед аграріїв посилюються щодо можливого закриття європейського ринку для українського сільгосппродукту. Це викликає серйозні обурення та песимістичні прогнози щодо майбутнього аграрного сектору. Але чи настільки ситуація насправді безнадійна, як здається на перший погляд?

Невизначеність майбутнього посилює страхи та обурення серед фермерів. Вони спрогнозували, що у разі втрати доступу до європейського ринку, українське сільське господарство загине, а країна стане експортером лише сировини для виробництва конопельних товарів. Такий сценарій, за їхніми словами, приведе до монополізації цього сектору транснаціональними корпораціями, що лише поглибить економічну залежність України від зовнішніх сил.

Але, можливо, ситуація не така безнадійна. Намагаючись переглянути ситуацію більш об'єктивно, слід врахувати не лише негативні аспекти, а й потенційні можливості. Можливість диверсифікації експортних ринків, стимулювання внутрішнього споживання та розвиток внутрішнього ринку можуть стати стратегічними кроками в умовах невизначеності щодо зовнішнього експорту.

Отже, хоча виклики стоять складні, а оптимізму не вистачає, прогнози про загибель українського сільського господарства можуть бути перебільшеними. Важливо знаходити нові шляхи розвитку та діяти разом, намагаючись знайти рішення для збереження та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

У висновках слід підкреслити, що ситуація в українському сільському господарстві має свої складнощі, проте загальний песимізм не завжди відображає реальний стан речей. Хоча можливість втрати європейського ринку може бути серйозним викликом, важливо пам'ятати про потенційні можливості для розвитку внутрішнього ринку та диверсифікації експортних шляхів. Стимулювання внутрішнього споживання та пошук нових ринків можуть допомогти зберегти стійкість українського сільського господарства. Важливо активно працювати над знаходженням імовірних рішень та спільно діяти для зміцнення та розвитку сільськогосподарського сектору країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними наших джерел нам стало відомо, що справа стосується депутата Житомирської облради від партії «Сила і Честь» Володимира Кропивницького.

За даними слідства, у 2021 році депутат побудував і ввів в експлуатацію торговий центр у Житомирі площею 2100 м². Прагнучи зменшити витрати на електроенергію, він реалізував схему отримання електрики за пільговими тарифами.

Для цього підозрюваний уклав договір на постачання електроенергії з АТ «Житомиробленерго», використовуючи підроблені документи. Вони фіктивно підтверджували, що за адресою торгового центру розташовано житловий будинок, що дозволило отримувати електроенергію за побутовим тарифом — у 2,5 рази дешевше, ніж комерційний.

Депутат здавав приміщення ТЦ в оренду підприємцям, водночас отримуючи від них компенсацію за електроенергію за повним комерційним тарифом. Таким чином, він отримував незаконний прибуток, тоді як збитки лягли на державні енергетичні компанії.

У результаті протиправних дій депутата державні енергокомпанії втратили 3,4 млн грн. Наразі правоохоронці продовжують досудове розслідування, а підозрюваному загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах і підроблення документів.

Якщо провину депутата буде доведено, йому загрожує тривале позбавлення волі та відшкодування завданих збитків. Ця справа є черговим нагадуванням про масштаби корупції навіть на регіональному рівні та важливість притягнення до відповідальності тих, хто зловживає своїм становищем.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

“І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

“І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.