Південь у спеку, північ з дощами: прогноз погоди на 17 червня

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.

Метеорологічне літо в Україні добігає свого завершення, і вже найближчим часом очікується поступове зниження середньодобових температур. Проте вдень ще зберігатиметься відносно тепла погода, яку синоптики вже називають періодом бабиного літа. За словами метеоролога Наталії Голені, після перших хвиль осіннього похолодання в країні може встановитися суха, ясна і сонячна погода, що традиційно вважається проявом цього природного явища.

Фахівчиня пояснила, що чітких метеорологічних критеріїв для визначення бабиного літа не існує. Зазвичай його вважають нетривалим відрізком часу на межі літа й осені, коли після зниження температури раптово повертається кілька днів теплої погоди. В Україні цей період може тривати від кількох днів до двох тижнів, однак точні терміни залежать від погодних умов у конкретному році.

За словами Голені, якщо середньодобова температура опускається нижче +15 градусів, то метеорологічне літо вважається завершеним. Якщо ж після цього тримається суха, ясна і тепла погода — це і є бабине літо. Втім, коли воно остаточно завершиться, поки спрогнозувати складно. Синоптик зазначає, що наступного тижня очікується помірне похолодання: нічні температури опускатимуться до заморозків, а вдень буде +10…+15, місцями до +17 градусів. Такий температурний режим є типовим для перехідного осіннього періоду. Своєю чергою, синоптикиня Наталія Птуха попередила про ймовірні перші заморозки на ґрунті й подекуди навіть у повітрі. За її словами, вторгнення арктичного повітря з північних регіонів спричинить нічні температури до -3 градусів. У північних областях можливе зниження температури повітря до нуля.

Проте денна температура залишатиметься стабільною. У найближчі дні прогнозується +12…+19 градусів, на півдні та в Закарпатті — до +19. Разом з цим в Україні очікуються помірні опади, без тривалих дощів.

Метеорологи не виключають, що бабине літо ще може повернутися після короткочасного похолодання. Традиційно в Україні такий період найчастіше настає вже у жовтні, коли після перших осінніх заморозків встановлюється кілька днів сухої, сонячної та теплої погоди.

У справі, що стосується незаконного виробництва сигарет, суд заарештував керівника компанії, яка афілійована до підсанкційного контрабандиста. Детективи БЕБ затримали директора компанії, який підозрюється в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, службовому підроблені, підробці марок акцизного податку, незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів. Чоловік перебував у розшуку півтора року. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Раніше детективи БЕБ встановили, що підприємство, яке має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, спільно з підконтрольними компаніями нелегально виробляли та продавали сигарети з підробленими марками акцизного податку. Під час слідства детективи вилучили понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. За висновками експертів, підроблені сигарети були виготовлені на тих же лініях, на яких вироблялась і офіційна продукція.

Також під час обшуків були вилучені майже 20 тонн тютюнової сировини, обладнання для промислового виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування тощо. На вилучені лінії суд наклав арешт, але згодом він був знятий, оскільки майно перебувало в оренді, а кінцевим власником було підконтрольне підприємство.

У результаті проведеного слідства та судового розгляду стосовно незаконного виробництва сигарет виявлено, що керівник компанії, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, був затриманий та підданий арешту за участь у нелегальних діяльностях, включаючи підроблення марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та незаконний виготовлення та збут підакцизних товарів.

Під час розслідування правоохоронні органи вилучили значну кількість контрабандних сигарет, обладнання для їх виробництва та інші матеріали, що підтверджують злочинну діяльність компанії. Експертні висновки підтвердили, що підроблені сигарети виготовлялися на тих самих лініях, де вироблялася офіційна продукція.

Суд встановив арешт на деяке майно, що було вилучено під час обшуків, хоча пізніше цей захід було скасовано через його орендну природу та власництво підконтрольної компанії. Справу розглянуто належним чином, а керівник компанії відповідатиме перед законом за свої дії в рамках встановленого законодавства.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.