Вівторок, 3 Березня, 2026

Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

Важливі новини

День Державного Герба — символ сили, спадкоємності та незламності України

Дев’ятнадцятого лютого Україна вшановує один із головних символів своєї державності — Державний Герб. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Цей історичний крок став важливим етапом у формуванні незалежної держави, яка після проголошення суверенітету утверджувала власні національні символи.

Тризуб має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Його зображення знаходять на монетах, печатках і документах князів династії Рюриковичів. Для давніх правителів цей знак був не лише родовим символом, а й ознакою влади та державного авторитету. Згодом тризуб став уособленням спадкоємності української державницької традиції, зберігши свою ідентичність крізь століття.

За новоюліанським календарем цього дня вшановують апостолів від сімдесяти Филимона і Архіпа, преподобних Макарія та Євгенія Антіохійських, а також мучеників Феодота і Максима. За старим стилем згадують святителя Вукола, якого в народній традиції вважають покровителем домашньої худоби.

Віруючі присвячують цей день молитвам про зміцнення віри, душевний спокій та позбавлення від тривог. Вважається, що щирі прохання про підтримку у складних обставинах саме сьогодні мають особливу силу.

19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день покликаний нагадати про вразливість морських екосистем і необхідність збереження китів, дельфінів та інших мешканців океанів. Проблема актуальна і для України як морської держави.

Серед інших міжнародних дат – День антропології, День управління інформацією, День перетягування каната та День боротьби з плагіатом.

У народному календарі 19 лютого вважалося днем сильних, але нетривалих морозів. Наші предки вірили в прикмети цього дня: якщо мороз міцний – літо буде спекотним; якщо активно співають синиці й горобці – весна близько; холодний північний вітер обіцяє нові заморозки; підйом води в колодязях віщує холодний березень.

Також вважалося, що сьогодні потрібно зробити якомога більше добрих справ. Допомога ближнім, благодійність, добре слово чи підтримка могли, за віруваннями, притягнути щастя і добробут.

Народні традиції застерігають від сварок, образ і жадібності. Вважається, що негатив, проявлений цього дня, може повернутися до людини сторицею. Не радять відмовляти в допомозі, ображати тварин або займатися риболовлею. День краще присвятити спокою, молитві та добрим справам.

Таким чином, 19 лютого поєднує державну, церковну й народну традиції, нагадуючи українцям про важливість історичної пам’яті, духовної рівноваги та людяності.

Трагічно загинув Народний герой України Павло Чайка у ДТП на Волині

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними поліції Волинської області, 36-річний житель Київської області, керуючи мотоциклом Harley Davidson, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем Ford Fusion, яким керував 30-річний мешканець Володимира. Внаслідок сильного зіткнення мотоцикл загорівся, а його водій — Павло Чайка — загинув на місці події.

Водночас 30-річна пасажирка легковика отримала травми, проте не потребувала госпіталізації. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Наразі триває слідство для встановлення всіх обставин інциденту.

Церемонія прощання з Павлом Чайкою відбудеться 2 жовтня в його рідному місті Рожище. Для місцевої громади це велика втрата, адже Павло був не тільки почесним громадянином Рожищ, а й справжнім символом відданості Україні.

Павло Чайка, позивний «Сігл», народився у місті Рожище, Волинської області. У 15 років вступив до Волинського обласного військового ліцею, після чого продовжив навчання на юридичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки. Його військова кар’єра розпочалася у 2007 році, коли він відслужив строкову службу в десантних військах і підписав контракт.

Павло Чайка пройшов через найважчі битви російсько-української війни, включаючи оборону Донецького аеропорту та бої за Дебальцеве. Він служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де командував взводом. За свою особисту мужність і героїзм Павло був неодноразово відзначений орденами «За мужність». Він отримав три ступені цього ордена за участь у боях у Слов’янську, Зеленопіллі, Мар’їнці та двох ротаціях у Донецькому аеропорту.

У 2016 році Павлу Чайці було присвоєно звання Народного героя України — найвище громадське визнання за самовідданість і відвагу.

Гарбузовий сік: природні ліки для серця, суглобів і імунітету

Гарбузовий сік — це не просто смачний сезонний напій, а справжній природний еліксир, що може суттєво покращити ваше здоров’я. Завдяки високому вмісту біологічно активних сполук, він стає помічником у боротьбі із серцево-судинними, шлунково-кишковими та імунними порушеннями. Перш за все, у гарбузовому соці міститься велика кількість антиоксидантів — зокрема, бета-каротину та поліфенолів. Ці речовини нейтралізують вільні […]

Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство

Наталія Кіяшко, голова податкової служби Сумської області, стала об’єктом корупційного розслідування після кількох серйозних порушень та фінансових махінацій. Виявилося, що вона нелегально покинула Україну в січні-квітні 2022 року, маючи допуск до державної таємниці, і не пройшла прикордонний контроль, що є прямим порушенням порядку перетину кордону. Ще одним скандалом є фінансова історія Кіяшко, яка за 2023 […]

The post Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Колишньому директору херсонського підприємства повідомили про підозру в розкраданні бюджетних коштів

Правоохоронці повідомили про підозру ексдиректору ТОВ «Теплогазмережа» Ігорю Лук’янову, якого підозрюють у привласненні майже 300 тисяч гривень з обласного бюджету Херсонщини. За версією слідства, у 2020 році під час будівництва амбулаторії у селі Щасливцеве посадовець умисно завищував обсяги виконаних робіт та вартість використаних матеріалів у документації. Унаслідок цих дій, як встановили слідчі, Лук’янов привласнив 297 […]

Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro.

Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки та холодильники — майже на 3 мільйони гривень.

У розпорядженні журналістів опинився договір від 2020 року на 36,6 млн грн, укладений між Південноукраїнською АЕС і київською «ТСМ груп». Контракт не публікувався в системі відкритих закупівель і, за словами джерел у поліції, взагалі укладався в обхід Prozorro.

Згідно з документами, компанія поставила побутову техніку на понад 2,7 млн грн, з яких майже пів мільйона — переплата, за оцінками слідчих. Чи не єдиний наслідок — відкриття провадження у поліції Миколаївської області в 2022 році. Що з ним зараз — невідомо.

Компанію заснували Олена Домашнєва та Олена Кривошиєнко у 2010 році. Від 2014-го «ТСМ груп» почала регулярно з’являтися серед постачальників для державних установ — і не тільки АЕС.

Контракти підписувались із СБУ, МВС, Адміністрацією Президента, а от у відкритому доступі їх немає. Співпраця тіньова, розрахунки — непрозорі, і жодного тендеру. Експерти припускають наявність високого прикриття — адже серед родичів Домашнєвої фігурує ексдипломат Павло Домашнєв.

Навіть поверхневий аудит контрактів компанії за 2016–2018 роки дає шокуючі цифри: угоди на понад 45 млн грн і щонайменше 12 млн грн переплат лише на відеореєстраторах. У 2016-му — ще 12,5 млн грн, з яких 3,9 млн — підозра на розтрату.

А далі — тиша. Частину справ, за словами джерел, просто «спустили на гальмах», інші зависли на досудовому етапі.

Бо мова — про енергетичну безпеку. Бо гроші — з кишені платників податків. Бо подібні закупівлі — прямий шлях до катастроф і залежності стратегічних об’єктів від непрозорих гравців.

І поки керівництво Південноукраїнської АЕС мовчить, а поліція не дає відповідей, залишається тільки питати вголос: де відповідальність, пані та панове?

Останні новини