Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

В Україні спостерігається значне збільшення попиту на іноземних працівників. Як зазначив співзасновник HRD-club Дмитро Дегтяр, місцеві компанії все активніше запрошують трудових мігрантів для вирішення кадрових проблем у різних галузях економіки. Однією з головних причин цього є відчутний дефіцит робочої сили, який спостерігається в певних секторах, зокрема, на виробництві, транспорті та у сфері обслуговування. Іноземці зазвичай працевлаштовуються на посади різноробочих, водіїв, зварювальників, а також у логістиці, що є особливо актуальним для розвитку інфраструктури та постачання товарів.

Збільшення кількості іноземних робітників також відповідає на попит у таких галузях, як сільське господарство, будівництво та IT-сектор. Працівники з таких країн, як Індія, Пакистан, Молдова, а також з деяких країн Африки, займають низку ключових посад, що дозволяє українським компаніям забезпечити безперебійний процес виробництва та надання послуг.

«Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є», — зазначив Дегтяр, підкресливши, що бізнес починає адаптуватися до нових реалій ринку праці.

Водночас процес офіційного оформлення іноземних працівників залишається складним і тривалим. У середньому отримання всіх необхідних дозволів займає близько шести місяців, що створює додаткові труднощі для компаній, які потребують швидкого заповнення вакансій.

Експерт також нагадує, що навіть після відкриття кордонів не всі трудові мігранти готові їхати в Україну — частину з них стримують питання безпеки та нестабільна економічна ситуація. Водночас європейські країни намагаються утримати українських біженців, пропонуючи їм вигідні умови проживання та роботи.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.