П’ятниця, 17 Липня, 2026

Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

Важливі новини

Нові правила мобілізації можуть загрожувати фермерському сектору України

В Україні триває активне обговорення нових умов бронювання військовозобов’язаних...

Молодь обирає ґаджети замість інтиму: чверть не мала сексу протягом року

За останні десятиліття рівень інтимної активності серед дорослих у світі помітно впав. Якщо у 1990 році понад половина дорослого населення займалася сексом щотижня, то у 2024-му цей показник скоротився до менш ніж 40%. Про це свідчать дані дослідження General Social Survey, на які посилається The Wall Street Journal. Динаміка змін У 1990 році 55% дорослих […]

В очікуванні українського контрнаступу – думка експерта

Нільсен, як досвідчений аналітик та капітан флоту, пропонує свій погляд на розвиток подій, спираючись на військову експертизу та розуміння геополітичної ситуації. Його аналіз привертає увагу до кількох ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший перебіг подій.

Динаміка війни: наступ і оборона

Військові дії характеризуються чергуванням наступальних та оборонних фаз. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми спостерігали зміну ініціативи між сторонами. Перші шість місяців війни Росія вела наступальні дії, згодом Україна перейшла в контрнаступ, що тривав близько року. Проте, починаючи з осені минулого року, Росія знову перейшла до наступу, використовуючи значні ресурси. Попри це, досягнення російських військ залишаються обмеженими, що дає підстави вважати, що їхній наступ поступово наближається до точки кульмінації.

На війні оборона дозволяє сторонам накопичувати ресурси та енергію, які потім використовуються для наступу. Цей цикл врешті-решт приводить до кульмінації, коли наступальні можливості вичерпуються. Саме тоді ворожа сторона має можливість розпочати контрнаступ, користуючись виснаженням супротивника.

Україна наразі перебуває в обороні, накопичуючи сили та ресурси для майбутнього контрнаступу. Отримуючи військову допомогу від західних партнерів та провівши нову хвилю мобілізації, Україна створює значну силу, готову до використання у відповідний момент.

Політичні та військові розрахунки

Одним з ключових факторів, що впливатиме на час проведення українського контрнаступу, є ситуація на політичній арені, зокрема результати президентських виборів у США. Якщо Джо Байдена переоберуть, військова підтримка з боку США, ймовірно, продовжиться. Водночас перемога Дональда Трампа може призвести до змін у політиці щодо військової допомоги Україні. Таким чином, українське керівництво повинно враховувати цю невизначеність у своїх стратегічних планах.

Які є ризики

Україні варто обирати між двома підходами: розпочати контрнаступ одразу після кульмінації російського наступу або залишатися в обороні для подальшого накопичення ресурсів. Швидкий контрнаступ може мати політичні переваги, піднімаючи моральний дух та зламуючи наратив про непереможність Росії. Водночас існує ризик, що підготовка бригад може бути незавершеною, а політична ситуація у США може вплинути на поставки озброєнь.

Україні потрібно враховувати обидві стратегії, спираючись на аналіз ситуації на фронті та політичні чинники. Нільсен вважає, що вирішальним фактором у визначенні часу контрнаступу стануть результати американських виборів. До цього часу українські сили ймовірно продовжать оборонні дії, готуючись до можливих локальних контратак, щоб не втрачати можливостей та підтримувати військову активність.

В кінцевому рахунку, стратегія України має бути гнучкою та адаптивною, готовою до змін як на полі бою, так і в міжнародній політиці.

25 тисяч голосів за 3 дні: Українці вимагають мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Як відновити енергію та внутрішній баланс: харчування і звички проти хронічної втоми

Коли організм тривалий час перебуває під впливом стресу та перевтоми, він починає сигналізувати про виснаження зниженням енергії, апатією та погіршенням настрою. У такій ситуації важливо комплексно переглянути щоденний раціон і спосіб життя. Нутриціологиня Ірина Астафічева наголошує, що саме базові харчові звички здатні суттєво вплинути на самопочуття та допомогти повернути життєві сили.

Одним із ключових елементів відновлення є регулярне споживання овочів і фруктів. Наукові спостереження свідчать: люди, які щодня вживають не менше 400 грамів рослинної їжі, частіше відзначають стабільніший настрій, кращу концентрацію та вищий рівень енергії. Вітаміни, антиоксиданти та клітковина підтримують роботу нервової системи й допомагають організму ефективніше справлятися зі стресовими навантаженнями.

Вітаміни та мінерали допомагають підтримувати роботу мозку і загальну енергію. Найкращий спосіб отримати їх — збалансоване харчування, що включає цільнозернові крупи, м’ясо, рибу, яйця та молочні продукти. Важливі вітаміни B1, B3, B12 сприяють зменшенню втоми та покращенню настрою.

Вуглеводи потрібні для енергії мозку. Здоровими джерелами є цільнозернові продукти, хліб, макарони, картопля та крупи. Вони допомагають підтримувати концентрацію та ясне мислення.

Не забувайте про воду. Зневоднення погіршує увагу і фізичний стан. Пийте достатньо рідини протягом дня, включно з водою, чаєм та молоком.

Здорові жири, особливо омега-3 та омега-6, важливі для роботи мозку та серця. Вони містяться у горіхах, насінні, авокадо та жирній рибі, наприклад, лососі, скумбрії та сардинах.

Залізо та селен впливають на настрій і енергію. Недостатній рівень заліза може спричинити анемію, слабкість і зниження концентрації. Їжте червоне м’ясо, рибу, шпинат та бобові разом з продуктами, що містять вітамін С для кращого засвоєння. Селен міститься в рибі, морепродуктах, яйцях та бразильських горіхах і допомагає захищати клітини від пошкоджень.

Процес харчування також важливий. Їжте спокійно, без відволікань на гаджети, насолоджуючись їжею з родиною або друзями. Це допомагає організму максимально засвоїти поживні речовини. Пам’ятайте, що здорове харчування — лише частина відновлення: важливо також достатньо спати, виконувати фізичні вправи та давати собі час на відпочинок.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Якщо суд піде назустріч – то нардепи попередніх скликань відчують «покращення життя все сьогодні» – і під час війни отримають підвищення пенсій! Нинішні ж депутати, начебто дбаючи про своїх попередників, фактично переймаються своїми статками, адже серед підписантів багато обранців, які працювали у минулих скликаннях, зокрема представників «Батьківщини» та ОПЗЖ.

Нагадаємо, сьогодні колишні парламентарі й так отримують у чотири рази більше за середнього українського пенсіонера.

В Україні максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас середній розмір пенсії по країні – 5,7 тис. грн.

Крім цього, в Україні судді та прокурори продовжують отримувати спецпенсії – близько 80-100 тис. грн у місяць.

У документі, який філігранно виписали політики, розставлено чіткі акценти:

1) поверніть право на перерахунок пенсій для народних депутатів «у зв’язку з підвищенням заробітної плати діючим нардепам». Це право скасувала Рада, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який став чинним на початку жовтня 2017 року.

«Якщо для народних депутатів України, які набули право на пенсійне забезпечення після 1 жовтня 2017 року порушень їх конституційних трудових прав не вбачається (тобто підписанти не оспорюють легітимність самого закону), то гарантії цих прав вочевидь порушені по відношенню до народних депутатів I-VIII скликань, які набули право на пенсійне забезпечення до 1 жовтня 2017 року», – переконують автори конституційного подання.

2) «Відновлення соціальної справедливості для нардепів не створюватиме додаткового навантаження на держбюджет». Група ініціативних нардепів підрахувала: протягом 1990-2017 років мандат народного депутата отримало 2345 осіб. Якщо відкинути померлих обранців і тих, хто втратили громадянство, то залишиться близько 1,1 тис. осіб, котрі претендують на перерахунок пенсій.

«Якщо виходити з того, що середня пенсія народного депутата, яку він отримував за спеціальним законом, нараховувала близько 17,5 тис. грн (це дорівнювало 10 прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність – «Главком»)… з розрахунку на 1 січня 2024 року вона становитиме не більше 23,1 тис. грн», – ідеться у конституційному поданні.

Проте частина нардепів, яка сиділа у «будинку під куполом» у попередніх каденціях, піклується не так про благополуччя колег-попередників, як про своє особисте. У тексті конституційного подання наводиться твердження, що, мовляв, нинішні нардепи можуть відмовитися від перерахунку пенсій «із міркувань економії бюджетних коштів, оскільки йдеться про власне пенсійне «самообмеження» на майбутній період». Чого не скажеш про нардепів I-VIII скликань, пенсійні права яких зазнали, як вважають підписанти, «очевидного дискримінаційного й неконституційного характеру».

Міністр соціальної політики у 2014-2016 роках і віцепрем’єр-міністр у 2016-2019 роках Павло Розенко у розмові з «Главкомом» назвав ініціативу 56 нардепів вершиною абсурду. Колишній урядовець вважає абсурдом те, що нардепи борються за власні інтереси тоді, коли чинний уряд хоче заморозити підвищення зарплат бюджетникам та інші соціальні виплати на наступні три роки.

Розенко зауважив: як міністр соцполітики, він розробляв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», норми якого теперішні обранці добиваються визнати неконституційним.

«Документ пройшов усі парламентські комітети і був винесений до сесійної зали на голосування. Тут мова не про те, щоб у когось щось забрати. Йдеться про єдину систему пенсійного забезпечення в Україні. Єдина для всіх, без спецпенсій. Тому що, як пояснити людям, у чому справедливість того, що учитель, медик або токар мають одну пенсійну систему, а народний депутат чомусь має окрему привілейовану пенсійну систему? Тим паче, що робота народного депутата нічим не ризикованіша і не важча, аніж праця вчителя або лікаря. Даруйте, але конституційне подання групи депутатів попахує радянщиною», – переконаний Розенко.

За словами ексміністра, зараз максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас пенсія народного депутата IX скликання, який досяг пенсійного віку, буде нижчою, аніж у його колег по парламенту I-VIII каденцій.

«Повторюся: з жовтня 2017, коли набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діють єдині правила нарахування пенсій. Розмір пенсії визначається за певною формулою: загальний стаж роботи; сума сплачених пенсійних внесків; середня зарплата в економіці країни за останні п’ять років тощо. Тому пенсія народного депутата IX скликання точно буде нижчою за ту, яку отримують нардепи I-VIII скликань, яким пенсію нарахували за старим законом, коли за основу брався конкретний відсоток від тодішньої зарплати обранця», – уточнив Павло Розенко.

Ексміністр припустив: якщо Конституційний суд визнає неконституційним норму закону, якою пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тоді це порушить баланс і може призвести до соціальної напруги серед українців. А це точно зіграє на руку Росії, припускає Розенко.

Міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева у бесіді з «Главкомом» пригадує: до 2015 року в Україні діяло 15 законів, за якими призначалися спеціальні пенсії і здійснювався їх перерахунок. Одним із них був Закон України «Про статус народного депутата України». При цьому, як зауважив колишній високопосадовець, народні депутати платили до Пенсійного фонду стільки ж єдиного соціального внеску, скільки прості громадяни. Однак отримували пенсію в рази більшу за пенсію простих громадян. За однакових показників стажу і заробітку.

Рева наголосив: пенсійне забезпечення повинно відбуватися на загальних принципах. Не може так бути, щоб розмір пенсії залежав не від того, скільки людина платить внесків, а від того, яку посаду займає.

«Тому спочатку у 2015 році було скасовано спецпенсії нардепів, а у 2017 році припинено їхню індексацію. Наразі народні депутати I-VIII скликань мають вибір: або відмовитися від спецпенсій, середній розмір яких складає 17,5 тис. грн на місяць і яку було призначено до жовтня 2017 року, коли вступив у дію новий закон, і перейти на виплати, згідно із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за яким проводиться щорічна індексація пенсій. Однак нардепам попередніх скликань невигідно це робити, бо тоді вони менше отримуватимуть, аніж маючи спецпенсію. Сьогодні вони намагаються через Конституційний суд відновити індексацію спецпенсій – до 23,6 тис. грн на місяць. Наскільки це є правильним і справедливим у країні, яка веде війну, де середня пенсія складає трохи більше ніж 5,7 тис. грн, а мінімальна – 2,3 тис. грн, нехай судять люди», – заявив ексміністр соцполітики.

Давайте поглянемо, хто ж із групи «56», які були нардепами попередніх скликань і досі ними залишаються, одержує пенсії і який їх розмір. Наприклад, діючий представник «Батьківщини» (лідер Юлія Тимошенко), у минулому народний депутат VIII скликання, а ще раніше відомий як олігарх із Донбасу Сергій Тарута задекларував 240,9 тис. грн пенсії за 2023 рік. Орієнтовно у місяць він отримував 20 тис. грн.

Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

Колишній «регіонал», який до вторгнення перебував у лавах ОПЗЖ, Михайло Папієв оприлюднив 226,6 тис. грн пенсії за 2023 рік (18,8 тис. грн у місяць).

Рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є виходець із ОПЗЖ Василь Німченко. Він отримує пенсію як суддя Конституційного суду у відставці. Зокрема, торік Німченко задекларував 2,2 млн грн пенсії! У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії. Він теж є серед підписантів «пенсійного» конституційного подання.

У коментарі «Главкому» народний депутат IV скликання і заслужений юрист Віталій Олуйко зазначив, що питання перерахунку пенсій політикам не на часі. На його думку, потрібна комплексна реформа всіх пенсій, але після закінчення війни.

«Це неюридичне питання, а моральне. Україну розривають з різних сторін: то ворожий агресор Росія, то колаборанти, то корупціонери. Свій «вклад» вирішили внести і 56 народних депутатів. Як можна ставити підписи під цим конституційним поданням, знаючи, що твоя країна стікає кров’ю? Якийсь парадокс виходить! Адже народний депутат за своїм статусом – це державний політичний діяч, а у результаті у них відсутня державницька позиція та дещиця совісті», – обурюється колишній обранець.

Екснардеп нагадав, що в умовах повномасштабного вторгнення понад 60% видатків державного бюджету України фінансують міжнародні донори (переважно, США і ЄС).

Виходом зі складного становища, вважає Олуйко, може стати відтермінування розгляду подання нардепів Конституційним судом. Для цієї установи це знайомий прийом: вона роками розглядає конституційні подання, які мають суспільний резонанс, і затягує з ухваленням кінцевих рішень.

Цікаві спостереження виклав ексурядовець Андрій Рева. Він наполягає: конституційне подання стосується конкретного матеріального інтересу – поновлення попереднього порядку індексації пенсій для народних депутатів І-VIII скликань.

«Нагадаю, що Європейський суд з прав людини визнав пенсію «майном». Тобто, у деяких народних депутатів, які підписали це подання, присутній конфлікт інтересів. Чи повідомляли вони про такий конфлікт, перед підписанням цього конституційного подання?» – задався риторичним запитанням ексміністр.

Натомість очільник Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020-2024 роках Олександр Новіков не побачив стовідсотково порушення законодавства про корупцію.

«Що означає поняття «конфлікт інтересів»? Це використання повноважень усупереч інтересам служби для задоволення приватного інтересу. Тобто приватний інтерес присутній, повноваження використані. Однак відсутній критерій «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями». Адже народний депутат як суб’єкт подання, по суті, виконав закон, який дозволяє йому звертатися до Конституційного суду за тлумаченням. А кінцеве рішення ухвалюватиме Феміда. Отже, немає повного набору критеріїв, за якими можна класифікувати допущення реального конфлікту інтересів», – сказав він «Главкому».

Вражає у цій «пенсійній» сазі політична «географія». Перші підписи до конституційного подання внесли вихідці з фракції «Батьківщина». Далі їм плече несподівано підставили представники забороненої ОПЗЖ. Довершили картину зі збором нардепи зі «Слуги народу».

Між іншим, не під запис одна зі «слуг», яка не поставила автограф під конституційним поданням, зробила висновок, дискутуючи з «Главкомом» про рівень фінансового забезпечення нардепів: «Питання риторичне: хочете ефективного депутата, йому треба нормальні зарплати, у тому числі й помічникам. Плюс «бабки» на утримання приймалень, бензин тощо. Хочете дармоїда – ну, будь ласка, таких більшість у Раді».

Останні новини