Середа, 3 Вересня, 2025

Платформа “Зроблено в Україні”: інноваційний курс на шлях до економічної стійкості в умовах війни

Важливі новини

СБУ та Нацполіція викрили п’ятьох осіб, які нелегально продавали “трофейну” зброю

На Житомирщині співробітники Служби безпеки України спільно з Національною поліцією затримали п’ятьох осіб, які займалися незаконною торгівлею зброєю, вивезеною з району бойових дій на сході країни. Як стало відомо, двоє з них були місцевими жителями, які організували схему збуту «трофейного» озброєння, отриманого на Донеччині. Один з них вже отримував умовний термін за продаж зброї, але […]

The post СБУ та Нацполіція викрили п’ятьох осіб, які нелегально продавали “трофейну” зброю first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Три небезпечні симптоми дефіциту вітаміну B12, які легко пропустити

Вітамін B12 відіграє критично важливу роль у підтримці здоров’я організму — він бере участь у виробленні еритроцитів, синтезі ДНК і нормальному функціонуванні мозку. Особливо з віком зростає ризик його дефіциту, що може призвести до серйозних ускладнень, зокрема ураження нервової системи. Медики наголошують: тривалий дефіцит вітаміну B12 здатен викликати незворотні зміни в організмі. Найкращими джерелами цього […]

Жіноча мобілізація: нові правила і можливості у 2024 році

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

За ухилення від мобілізації в Україні почали вилучати права

З квітня 2024 року в Україні діє новий механізм відповідальності для військовозобов’язаних, які не виконують вимоги територіальних центрів комплектування. Згідно з законом №3633-IX, суд може тимчасово обмежити право керування транспортним засобом, якщо громадянин ухиляється від військового обліку або не з’являється за повісткою. Це нововведення закріплене в Кодексі адміністративного судочинства і вже активно застосовується: згідно з […]

Сонце, пісок і море: що робити, аби смартфон не зламався у відпустці

У літній відпустці важко уявити себе без смартфона, однак саме в цей час він найбільше ризикує зламатися. Сонце, вода та пісок можуть стати справжніми ворогами вашого гаджета, попереджає Express. Головне правило — не залишати телефон під прямими сонячними променями. Перегрів здатен призвести не лише до збоїв у роботі, а й до повного виходу пристрою з […]

Початок Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою “Зроблено в Україні” є об’єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об’єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв’язання проблем. “Зроблено в Україні” також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв’язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв’язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, “Зроблено в Україні” планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа “Зроблено в Україні” має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа “Зроблено в Україні” може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа “Зроблено в Україні” стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об’єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Останні новини