Вівторок, 2 Грудня, 2025

Платформа “Зроблено в Україні”: інноваційний курс на шлях до економічної стійкості в умовах війни

Важливі новини

Медики назвали день тижня з найбільшим ризиком серцевого нападу

Ірландські медики підтвердили, що найнебезпечніший день тижня для серцево-судинних хворих — понеділок. Вони проаналізували дані 10 528 пацієнтів, госпіталізованих у період з 2013 по 2018 роки з найсерйознішим типом інфаркту міокарда — STEMI, що виникає через повне блокування коронарної артерії. Дослідження показало, що саме на початку робочого тижня фіксується найбільше випадків STEMI. Також підвищена частота […]

МОЗ чистить лави держорганів від фіктивних інвалідів

Скасовано вже 445 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям — більшість із них стосуються митників, податківців і прокурорів. Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, яке разом із правоохоронцями проводить масштабну перевірку дій комісій. Усього перевірці підлягає 2630 справ посадовців з понад 70 державних органів. Центром оцінювання функціонального стану особи вже розглянуто 1692 […]

Богдан Пукіш, соратник Медведчука, продовжує заробляти в Україні

За даними журналістських розслідувань, Пукіш залишається активним учасником бізнес-процесів у регіоні, зокрема у сфері постачання палива та моторних олив. Особлива увага приділяється контрактам, пов'язаним з державними підприємствами та оборонним сектором.

Керуючи кількома компаніями, такими як ТОВ «ІВАПРОМ», ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт» та ПП «Вестхім», а також асоційований з Консорціумом «Система Еко Інновацій» та ДП «Агросфера», Пукіш продовжує отримувати прибуткові контракти в оборонній сфері, навіть під час війни.

Журналісти вказують на те, що компанії, пов’язані з Пукішем і «смотрящим» від Медведчука Петром Белзом, отримують значні контракти на постачання палива і моторних олив для української армії та інших державних підприємств. Тендери часто укладаються саме в інтересах їхніх фірм, що викликає обґрунтовані підозри у корупційних схемах та змові з державними посадовцями.

Наприклад, компанія «Евро ойл продакшн», яку вони курують, на початку 2024 року отримала понад 34 мільйони гривень на постачання моторної оливи, а «Анвітрейд» Белза – 164 мільйони гривень на постачання дизпалива у 2022 році і так далі.

У статті зазначено, що військові, які користуються продукцією компаній Пукіша, зокрема боєприпасами, часто скаржаться на їхню низьку якість. Адже недотримання технологічних норм і відсутність належного контролю якості призводить до виготовлення продукції, яка не відповідає стандартам і не є надійною у бойових умовах. І це ставить під загрозу життя солдатів на передовій.

Також вони наголошують, що особливе занепокоєння викликає те, що Пукіш отримує оборонні замовлення через зв’язки з особами, наближеними до Медведчука. Це підриває довіру до оборонної промисловості та ставить під питання законність таких угод. У той час, коли країна потребує надійного постачання високоякісних боєприпасів, дії Пукіша та його зв’язки з Медведчуком лише поглиблюють економічні проблеми країни.

Питання щодо подальшого використання ресурсів і контролю за оборонними замовленнями є критично важливими для національної безпеки України. Настав час переглянути підходи до відбору постачальників і забезпечити ефективний контроль, щоб викорінити корупцію і забезпечити якість продукції для захисту держави.

Накрити новорічний стіл стає все дорожче: як змінились ціни на популярний салат

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Експерти пояснюють це подорожчання здебільшого збільшенням вартості ключових інгредієнтів:

Водночас, ціна на консервований зелений горошок знизилася на 23% і становить 40 грн за банку.

За підрахунками Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, традиційне новорічне меню для родини з чотирьох осіб цього року обійдеться у 3594,05 грн. Це на 24,8% дорожче, ніж у 2023 році.

Якщо говорити про традиційні різдвяні страви, то їхнє меню, яке включає кутю, узвар, пісний борщ, вареники, тушковану капусту та смажену рибу, коштуватиме 1365 грн. Це аж на 41% більше, ніж минулого року.

Подорожчання святкових продуктів відчутно б’є по гаманцях українців. Однак економні господині можуть адаптувати рецепти або замінити частину інгредієнтів доступнішими варіантами. Наприклад, ковбасу – курячим філе, а дорогий зелений горошок – замороженим.

Чутки про скасування відстрочок від мобілізації: правда чи маніпуляція?

Народний депутат України Олександр Федієнко роз’яснив ситуацію з відстрочками від мобілізації, спростувавши численні чутки, що поширюються в соцмережах. За його словами, зміни в законодавстві щодо відстрочок не відбулися, і всі діючі норми залишаються незмінними. Федієнко підкреслив, що в останні тижні в Інтернеті активізувалися адвокати, які публікують повідомлення про нібито скасування відстрочок і заявляють про «чергову зраду». На думку політика, такі дії мають на меті сплутати громадян, примушуючи їх шукати допомогу у правників, котрі пропонують платні послуги за «ліцензовану консультацію».

Федієнко закликав українців не піддаватися на такі маніпуляції та уважно перевіряти інформацію з офіційних джерел. Як він зазначив, всі існуючі правила і норми щодо відстрочок продовжують діяти в повному обсязі, і ніяких законодавчих змін щодо цього не було прийнято. Народний депутат наголосив, що в умовах війни важливо не допустити розповсюдження фальшивих новин, які можуть дезорієнтувати громадян і створити додаткові проблеми для тих, хто намагається правильно орієнтуватися в складній ситуації.

«Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

«Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.

Початок Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою “Зроблено в Україні” є об’єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об’єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв’язання проблем. “Зроблено в Україні” також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв’язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв’язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, “Зроблено в Україні” планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа “Зроблено в Україні” має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа “Зроблено в Україні” може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа “Зроблено в Україні” стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об’єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Останні новини