Платна реєстрація собак у Києві порушує Конституцію — журналіст

Регулярний контакт із сімейним лікарем формує фундамент для тривалого та повноцінного життя, адже саме профілактичні огляди дають змогу виявляти приховані патології ще до появи виражених симптомів. Такий підхід дозволяє своєчасно розпочати лікування, знизити ризик ускладнень і покращити прогноз для пацієнта. У центрі уваги лікарів перебувають контрольні стани, які становлять найбільшу небезпеку через безсимптомний перебіг на початкових етапах: цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, артеріальна гіпертензія, інші серцево-судинні порушення, а також онкологічні захворювання, що уражають молочні залози, передміхурову залозу та кишечник.

Особливу тривогу викликає той факт, що значна частина небезпечних хвороб розвивається непомітно. Людина може почуватися повністю здоровою, водночас патологічні процеси вже прогресують. Прикладом є рак грудей: коли новоутворення діагностують на I стадії, переважна більшість пацієнток — близько 95% — досягають повного одужання. Однак чверть випадків виявляється лише на III–IV стадіях, коли лікування потребує більше часу, ресурсів і має гірші результати. Схожа ситуація спостерігається й серед чоловіків: рак передміхурової залози у 21% випадків фіксують уже на етапі метастазування, коли можливості терапії істотно обмежені.

Гіпертонія та серцево-судинні хвороби: жінки після 50 років, чоловіки після 40; огляд щороку при факторах ризику, інакше – раз на 2 роки.

Цукровий діабет: щороку після 45 років, а також усі з факторами ризику незалежно від віку.

ВІЛ: щороку всі з 14 років, особливо люди з підвищеним ризиком.

Туберкульоз: при кашлі понад 2 тижні та наявності факторів ризику; графік визначає лікар.

Рак грудної залози: мамографія кожні 2 роки жінкам 50–69 років, при ризиках – з 40 років.

Рак передміхурової залози: чоловіки після 40 років, за рекомендацією лікаря – ПСА-тест або огляд уролога.

Колоректальний рак: всі 50–75 років, обстеження кожні 2 роки, при факторах ризику – щороку.

Регулярні профілактичні огляди допомагають контролювати здоров’я та вчасно виявляти хвороби, що дозволяє жити спокійно та безпечно.

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.