Понеділок, 2 Березня, 2026

Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

Важливі новини

9 березня: День народження Тараса Шевченка

Сьогодні українці вшановують пам’ять видатного поета, художника та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка, який народився 9 березня 1814 року. День народження Тараса Шевченка За 47 років життя Тарас Шевченко пробув 24 роки у кріпацтві, 10 — на засланні, а решту — під наглядом жандармів. Але, попри це, він зміг проявити себе як різнобічно обдарований митець […]

The post 9 березня: День народження Тараса Шевченка first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Екзотичний відпочинок Мішель Андраде на Балі: дегустація дуріану як новий виклик

Мішель Андраде, відома українська співачка, під час своєї відпустки на Балі вирішила поєднати спокій пляжного відпочинку з елементом пригоди. Відома своєю сміливістю та бажанням експериментувати, артистка разом із близькими подругами влаштувала незабутню дегустацію одного з найбільш екзотичних і суперечливих фруктів світу — дуріану. Цей плід здобув репутацію завдяки своєму сильному і непередбачуваному запаху, через що він заборонений до перевезення в багатьох готелях, літаках та громадському транспорті.

На відео, яке Мішель поділилася в соцмережах, співачка позує в стильному купальнику, тримаючи шматочок дуріану в руках. Вона з невеликим хвилюванням і навіть усмішкою готується спробувати цей "легендарний" смаколик. Однак, замість того, щоб бути враженою смаком екзотичного плоду, першою емоцією, яку пережила співачка, був саме запах. Аромат дуріану настільки інтенсивний і незвичний, що він міг би відштовхнути навіть найбільш відважних гурманів. Проте Мішель, як справжня дослідниця нових смаків, не відмовилася від спроби і вирішила подолати свою початкову реакцію.

Артистка не стала прикрашати свої враження і відреагувала максимально прямо, зізнавшись, що запах фрукта нагадав їй дуже неприємні асоціації. Вираз обличчя Мішель у цей момент лише підтвердив: для нюху це було справжнє випробування.

Попри відразу, Андраде все ж наважилася скуштувати дуріан. І саме тут її чекала несподіванка. На відміну від запаху, смак виявився значно приємнішим. За словами співачки, він нагадав ніжне поєднання манго та вершків.

Таким чином балінський експеримент завершився на позитивній ноті. Хоча аромат дуріану зірку відверто шокував, сам смак змусив визнати: репутація цього фрукта не така однозначна, як здається на перший погляд.

Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень

Президент України Володимир Зеленський за 2024 рік отримав 336 тисяч гривень офіційної заробітної плати. Про це повідомляє Державне управління справами у відповіді на запит журналістів 24 Каналу. У Державному управлінні справами повідомили, що премії та надбавки для президента законом не передбачені. У підсумку, після сплати податків та зборів у розмірі 66 500 гривень, щомісячний чистий […]

The post Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Надмірне споживання рамену та ризик ранньої смерті: дослідження японських вчених

Дослідники з Університету Ямагата в Японії попереджають, що надмірне захоплення популярною стравою, раменом, може бути пов’язане з підвищеним ризиком ранньої смерті, особливо серед чоловіків до 70 років. Це стало результатом великого дослідження, яке було опубліковано у виданні Unilad. Вчені наголошують на потенційних небезпеках надмірного вживання цієї страви, яка, незважаючи на свою популярність, має кілька серйозних впливів на здоров'я.

Дослідження охопило понад 6500 добровольців віком від 40 років, серед яких було 2361 чоловік і 4385 жінок. Учасників поділили на групи відповідно до частоти вживання рамену — від менш ніж одного разу на місяць до трьох і більше разів на тиждень. Вчені спостерігали за здоров’ям цих людей протягом кількох років, аналізуючи не тільки їхню дієту, але й інші фактори, які можуть впливати на тривалість життя, такі як фізична активність, куріння та стан серцево-судинної системи.

За період у 4,5 року померли 145 учасників дослідження, з них 100 — від онкологічних захворювань, 29 — від хвороб серця. Аналіз показав, що саме чоловіки, які вживали рамен тричі чи більше на тиждень, мали вищий рівень смертності порівняно з іншими групами.

Ключовий фактор ризику — надмірна кількість солі. Бульйон у складі страви містить високі концентрації натрію, що може сприяти розвитку гіпертонії, інсульту та навіть раку шлунка. Додаткову загрозу становить звичка випивати залишки бульйону після з’їденої локшини. Окрім харчових чинників, дослідники звернули увагу на супутні звички учасників. Люди, які регулярно їли рамен, частіше мали надлишкову вагу, вживали алкоголь, палили — все це також могло вплинути на загальний ризик смертності.

Учені підкреслюють, що дослідження має спостережливий характер. Це означає, що його результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між вживанням рамена і смертністю. Однак отримані дані дають підстави для обережності, особливо коли йдеться про часте споживання цієї страви в поєднанні з іншими шкідливими звичками.

ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

ТОВ “Алакор Сіті”, яке є єдиним претендентом на управління одним із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва – ТРЦ “Гулівер”, має значні фінансові зобов’язання перед державою. Як випливає з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія заборговала понад 66 мільйонів гривень податків, через що Державна податкова служба вимагає їхнього стягнення. Компанія “Алакор Сіті” має проблеми з податковою […]

The post ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

У чому переваги?

Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

Але є й зворотний бік

Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

Що кажуть дослідження

Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

  • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

  • При швидкості 2х — знижується помітно.

  • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

Вік має значення

Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

А як щодо довгострокового впливу?

Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

І, зрештою, задоволення

Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

Останні новини