У Франківську 170 родин не можуть отримати житло через втечу співвласниці за кордон

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

У сфері відновлюваної енергетики України настав переломний момент. Міністр енергетики Герман Галущенко офіційно повідомив про необхідність перегляду термінів реалізації масштабного проєкту з розвитку альтернативної енергетики, відомого як "Гігават". Ця ініціатива, спрямована на значне розширення потужностей вітрової та сонячної енергетики, зіткнулася з низкою об'єктивних перешкод.

Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.

«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.

Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».

У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Кузик підкреслив, що ворожа артилерія залишається одним із ключових викликів для ЗСУ. «Артилерія ворожа безкарно “трамбує” піхотні позиції. З цим треба щось робити», – заявив командир. Він також зазначив, що українські військові не були повністю готові до такої кількості ворожих FPV-дронів та засобів скиду боєприпасів із безпілотників.

Для успішної боротьби з ворожими дронами потрібні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). За словами Кузика, цих засобів на фронті дуже мало, і основну частину обладнання постачають волонтери. Хоча українські сили змогли частково захистити позиції, ворог продовжує завдавати серйозних ударів за допомогою своїх БПЛА, зокрема російських «Орланів» і Zala.

Кузик зазначив, що хоча ЗСУ вже почали збивати ворожі безпілотники, це все ще поодинокі випадки. «Треба “осліпити” їхню артилерію, і тоді, в принципі, можна працювати», – додав він.

За словами Кузика, для збереження життя солдатів на передовій необхідні більше засобів РЕБ і систем для контрбатарейної боротьби. Їх наявність здатна значно підвищити шанси на виживання української піхоти в зоні бойових дій.

Верховна Рада України ухвалила законопроект, який передбачає розширення кількості працівників Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців. Згідно з прийнятим законом №11091, за яким проголосували 327 народних депутатів, протягом року після припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ збільшиться до 75 тисяч осіб, з них 67 тисяч будуть військовослужбовцями. В пояснювальній записці до цього закону відзначається, що розширення чисельності ДПСУ є важливим для створення та підтримання бойових резервів. Крім того, це надасть можливість службі ефективно контролювати державний кордон і забезпечити його належну охорону у післявоєнний період. Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

Ухвалений Верховною Радою закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби свідчить про серйозне ставлення держави до забезпечення безпеки та захисту державного кордону. Збільшення персоналу ДПСУ на 15 тисяч військовослужбовців, зокрема для формування бойових резервів, є важливим кроком у підтримці обороноздатності країни. Це також підкреслює значення ефективного контролю над державним кордоном та його охорони у післявоєнний період. Така ініціатива спрямована на зміцнення національної безпеки та стабільності України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Йдеться про важкі колісні бронемашини MRAP, яких Київ отримав 26 штук – з обіцяних до кінця року 400.

Міноборони Німеччини планує поставити решту машин наступного року. Під їхнє виробництво влада ФРН виділила 315 мільйонів євро.

Причина затримки поставок – «несвоєчасний дозвіл США на експорт автомобільних комплектуючих», а також неозвучені проблеми у німецького виробника – компанії Flensburger Fahrzeugbau.