По справі мера Мукачева арештовано майно одного із фігурантів

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.