Субота, 7 Червня, 2025

Початок виробництва 155-мм снарядів у Україні: очікується не раніше “другої половини року” – повідомлення від представника “Укроборонпрому

Важливі новини

Уряд виділив 186 млн грн на наукові розробки

Кабінет Міністрів України затвердив 22 наукові проєкти, які виконуватимуться за державним замовленням у ключових сферах: оборона, медицина, енергетика, екологія та цифровізація. На реалізацію цих розробок протягом двох років виділено понад 186 мільйонів гривень. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров. За словами Федорова, уряд запровадив новий формат взаємодії з науковцями. Раніше вчені самостійно обирали теми для […]

The post Уряд виділив 186 млн грн на наукові розробки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

В Україні ціни на часник досягли рекорду, перевищивши позначку в 200 гривень за кілограм. І це не просто тимчасове подорожчання — експерти прогнозують, що цей овоч вже не буде дешевим. Зростання вартості часнику пояснюється кількома факторами. По-перше, через погіршення внутрішнього виробництва в Україні та труднощі з імпортом. У країні не вистачає товарного часнику для задоволення […]

The post Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

COVID-19 підвищує ризик аутизму у дітей, якщо мати хворіла під час вагітності

Нове дослідження Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) показало підвищений ризик розвитку аутизму у дітей, матері яких хворіли на COVID-19 під час вагітності. Згідно з результатами дослідження, майже 11% таких дітей виявили ознаки розладів аутистичного спектра (РАС) на віці 28 місяців, що значно перевищує норму для цього віку (1-2%). Дослідження, яке проводила лікарка Карін Нільсен, почалося […]

The post COVID-19 підвищує ризик аутизму у дітей, якщо мати хворіла під час вагітності first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Стратегія ліквідації баз С-300 за рекомендацією Снєгирьова

Для забезпечення безпеки Харкова та його навколишніх територій велика частина атак спрямовується з використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 та коригованих авіаційних бомб. Щоб запобігти загрозі мирному населенню, належить припинити вогневі дії та ефективно відсікти авіаційну техніку Російської Федерації на її власній території. Про це заявив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, наголошуючи на необхідності негайних заходів для захисту цивільного населення та мінімізації ризику військових дій на території України.

“Більшість ударів на Харків здебільшого завдаються за допомогою ЗРК С-300, які були змодифіковані для атак на наземні цілі та мають дальність ураження від 200 до 250 кілометрів. Якщо б Сполучені Штати надали дозвіл на використання ракет ATACMS для удару по території Росії, ми б могли б мінімізувати подібну загрозу для мирного населення, запроваджуючи запобіжні удари саме по місцях старту цих ракет”, — відзначив він.

Снєгирьов також вказав на те, що боротьба з ракетами С-300 і С-400 у повітрі є неефективною, оскільки це потребує великої кількості ракет, наприклад, системи протиповітряної оборони Patriot.

“Дозвольте нам ліквідувати місця старту або базування авіаційних підрозділів Росії на її території, щоб уникнути можливості атак КАБами на Харків. Дальність дії КАБів становить від 50 до 70 кілометрів”, — підкреслив він.

Він також підкреслив, що засоби, які вже передано Україні — американські ATACMS, французькі SCALP та англійські Storm Shadow — можуть радикально змінити ситуацію в контексті протидії російській агресії.

“Мова йде про те, що українська сторона матиме законне право наносити удари виключно по військових об’єктах з метою запобігання геноциду українського народу. Ще раз наголошу, що з ракетами набагато простіше боротися на етапі їх запуску, ліквідовуючи місця старту, ніж збивати їх в повітрі”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Останні новини