Кремль намагається блокувати передачу реакторів для Хмельницької АЕС

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ на захід, покращуючи свої позиції. Вони успішно контролюють села на околицях міста і поширюють свої територіальні кордони. Російська стратегія спирається на відсутність достатньої підтримки української армії через затримки в постачанні боєприпасів від західних союзників. Підготовлений вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки вказує на недоліки у плануванні оборони. Російські сили вдалося швидко продовжити наступ і взяти під контроль низку сіл на захід від міста, що свідчить про ефективність їхньої стратегії. Однак українські військові змогли стабілізувати лінію оборони на околицях Тоненького, Орлівки та Бердичів, підтверджуючи готовність протистояти ворогу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський втрутився у ситуацію навколо Авдіївки, де російська армія штурмує низку населених пунктів, визначаючи її як складну. Російська армія, зокрема, продовжує атакувати Красногорівку, проте українські військові негайно зреагували, знищивши противника та відновивши контроль над містом.

Представник бригади, Володимир Фокін, у коментарі для NV підкреслив, що бої за Красногорівку були вельми запеклими, і російські війська не мали наміру капітулювати. Він зауважив, що загалом росіяни на цьому напрямку мають значну перевагу у боєкомплекті та чисельності. З свого боку головнокомандувач ЗСУ, Сирський, повідомив, що російські війська вже проникли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їм вдалося витіснити їх із цього населеного пункту. "Наші бригади ведуть непрості бої з переважаючими силами противника", — підкреслив командувач. "Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, проте, наполягаючи на атаку наші позиції, він іноді досягає успіху на окремих ділянках". Сирський також зазначив, що виявлено "прорахунки" у діях окремих українських командирів, які безпосередньо вплинули на стійкість оборони на деяких напрямках. Щодо конкретних прорахунків не було надано деталей, проте він зазначив, що вжиті заходи для "виправлення ситуації на місці", включаючи виділення додаткових ресурсів боєприпасів та матеріальних засобів. Раніше військові експерти та військовий кореспондент, Юрій Бутусов, вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були недостатньо підготовлені. Швидкий наступ російських збройних сил вказує на їхнє намірення покращити своє тактичне становище і наблизитися до стратегічно важливих міст Донецької області — Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ. За кінець лютого Курахове знаходиться всього за 10 км від лінії фронту, а Селидове — за 20 км.

У результаті боїв за Красногорівку виявлено, що російські війська продовжують наступ на захід від Авдіївки, намагаючись зайняти стратегічно важливі позиції. Незважаючи на запеклість боїв, українські війська зуміли відбити деякі атаки і втримати позиції. Однак були виявлені прорахунки в діях окремих командирів, що поставило під сумнів стійкість оборони на деяких напрямках. Головнокомандувач ЗСУ оголосив про заходи для виправлення цієї ситуації, включаючи виділення додаткових ресурсів. Російський наступ у цьому регіоні відображає їх стратегічні плани щодо підкорення ключових територій в Донецькій області.

Під час дебатів у Раді Безпеки ООН, що приділені проблемі сексуального насильства в умовах конфлікту, Праміла Паттен, Спеціальний представник генсека ООН з питань сексуального насильства, оголосила зростання кількості випадків такого насильства на 50% у 2023 році порівняно з попереднім. Доповідь містила окремий розділ, присвячений ситуації в Україні. Протягом минулого року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала 85 випадків сексуального насильства, пов’язаних із конфліктом. Серед постраждалих були як цивільні особи, так і військовополонені. Згідно з даними доповіді, серед жертв були 52 чоловіки, 31 жінка, одна дівчина та один хлопчик. Більшість випадків сексуального насильства проти дорослих чоловіків були зафіксовані в російському полоні, де це використовувалося як метод тортур.

• Сексуальне насильство в умовах конфлікту залишається серйозною проблемою, яка потребує негайного уваги та дії з боку міжнародної спільноти.

• Зростання кількості випадків сексуального насильства відображає необхідність зміцнення заходів захисту та попередження цього явища під час конфліктів.

• Звіт ООН підкреслює необхідність удосконалення механізмів моніторингу та реагування на випадки сексуального насильства в рамках конфліктів.

• Ситуація в Україні є лише однією із багатьох, які потребують негайного уваги та дії міжнародного співтовариства для захисту прав людини та запобігання подібним подіям у майбутньому.

У Харківській області викрили масштабну корупційну схему, яка діяла понад рік під прикриттям стратегічних підприємств і гучних проєктів. За інформацією джерел, до афери були залучені кілька ключових державних структур: «Харківобленерго», «Дороги Харківщини», «Південна залізниця» та «Чугуївський авіаремонтний завод». Попри те, що держава намагається оптимально розподіляти кошти на відновлення інфраструктури після руйнувань, значна частина бюджетних грошей осідала в руках обмеженого кола осіб через формальні тендери.

Схема працювала за класичним принципом: оголошувалися тендери, однак умови підбиралися таким чином, щоб вигравали лише «свої» компанії. Контракти укладалися на значні суми, а послуги або роботи часто виконувалися частково, з помітними порушеннями, або взагалі не реалізовувалися. Джерела зазначають, що перевірки контролюючих органів формально проводилися, але на практиці жодних реальних наслідків для фігурантів не було.

Показовий кейс — договір «Енергобуду» на аварійно-відновлювальні роботи в Харкові. Сума — понад 17 мільйонів гривень. За документами — серйозний обсяг будівництва та ремонту. На практиці — місцеві мешканці не бачили ні техніки, ні бригад, ні реальних робіт.

Натомість акти виконаних робіт існують і виглядають бездоганно з точки зору паперів. Їх підписують особисто керівники державних підприємств, фактично легалізуючи роботи, яких не було.

Далі, за інформацією джерел, запускається класична “пральня”: гроші заходять на рахунки фірм-переможців, потім проходять через низку рахунків-одноденок, “обробляються” через фіктивний ПДВ, знімаються готівкою і розчиняються в “чорній касі”. Самі ж компанії, які формально виграють тендери, часто не мають ні власної техніки, ні штату працівників, ні навіть нормального офісу. Зате мають головне — зв’язки і покровителів у регіональній владі.

Найбільш показове у цій історії — реакція правоохоронців. За словами співрозмовників, слідчі структури про цю схему знають уже щонайменше півтора року. Однак за цей час не було жодних реальних процесуальних дій: ані гучних обшуків, ані підозр, ані кадрових рішень щодо керівників держпідприємств, які ставлять підписи під актами.

Усі фігуранти продовжують залишатися на своїх посадах і далі розпоряджатися бюджетними потоками. Тим часом через фінансові “віялові маршрути” й надалі можуть зникати десятки мільйонів гривень — тих самих, яких формально бракує на відбудову міст, доріг та енергетики.

На тлі постійних заяв про дефіцит бюджету, необхідність міжнародних кредитів і донатів від громадян, історія із харківськими тендерами виглядає особливо цинічно. Поки одні збирають гроші на генератори, будматеріали та відновлення домівок, інші перетворюють державні підряди на механізм збагачення обмеженого кола людей.

По колу ходять одні й ті самі компанії — «Енергобуди», «Регіон-Буди», «Голдени», — а кінцеві вигодонабувачі, за словами джерел, роками залишаються тими ж: впливові фігури, які контролюють ключові сфери в регіоні.

Тож коли наступного разу пролунає фраза, що держава “не має коштів на відновлення”, варто згадати про іншу сторону медалі: гроші є, але значна їх частина продовжує “освоюватися” через тендери “для своїх”. І якщо найближчим часом у кабінетах «Харківобленерго» та інших згаданих структур таки почнуться обшуки, цьому навряд чи хтось щиро здивується.