Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

Останній матч групового етапу проти збірної Аргентини став вирішальним для української команди. На жаль, наші футболісти поступилися з рахунком 0:2, що означало завершення олімпійського шляху для України.

Голи забили Альмада на 47-й хвилині і Медіна на 90-й.

Перед завершальний третім туром в групі В, де грає Україна, була максимально заплутана ситуація – всі команди мали по три бали.

Фаворит групи Аргентина програла в першому турі збірній Марокко, а Україна неочікувано поступилася Іраку.

В другому турі українці і аргентинці виграли в своїх суперників – марокканців і іракців, відповідно. Тож перед завершальним туром шанси посісти дві перші позиції і, відповідно, вийти з групи в плей-офф теоретично мали усі команди.

Щоб не зважати на додаткові показники, українські футболісти мали вигравати в збірної Аргентини. Будь-який інший результат ставив під питанням подальшу участь української збірної на турнірі.

Футбольна збірна України вперше бере участь в Олімпіаді. Раніше їй ніколи не вдавалося відібратись на цей турнір.

Участь у цьогорічних змаганнях збірна під керівництвом тренера Руслана Ротаня собі забезпечила влітку минулого року.

Тоді збірна гравців віком до 21 року (U-21) на чемпіонаті Європи змогла пробитися до четвірки найсильніших і отримала право поїхати на Олімпіаду-2024.

Згідно з правилами Олімпіади, до футбольної збірної можна включити 15 гравців віком до 23 років, а також трьох футболістів старше цього віку.

Автор фото,Reuters

Однак через насичений футбольний графік сезону 2023/24 Україна не змогла доєднати до своєї олімпійської команди своїх найсильніших гравців. Зокрема легіонерів з клубів англійської Прем’єр-ліги: Олександра Зінченка, Іллю Забарного і Михайла Мудрика.

Дехто з них відверто заявив, що не має сил і бажання їхати на Олімпіаду і планує зосередитись на клубному футболу, інших гравців не відпустило керівництво клубів.

Тож на олімпійський турнір Україна прибула не в найсильнішому складі. За оцінками букмекерів, шанси українців вибороти золоту медаль складають 18 до 1.

У рейтингу олімпійських футбольних збірних вона перебуває на 6-7 місцях.

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

У Харківській області набирає обертів чергова резонансна історія, пов’язана з використанням бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на суму понад 1,1 мільйона гривень щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Офіційно роботи позиціонуються як складова заходів з енергозбереження, однак деталі угоди викликали серйозні запитання щодо реальної доцільності та вартості запланованих робіт.

Аналіз кошторисної документації свідчить, що ціни на окремі будівельні матеріали можуть бути суттєво завищеними. За попередніми оцінками, різниця між ринковою вартістю та закладеними у проєкт цифрами сягає щонайменше чверті мільйона гривень. Саме цей факт став підґрунтям для сумнівів у прозорості закупівлі та ефективності використання бюджетних ресурсів, призначених для освітніх закладів.

До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.