Податковий тиск на бізнес: як зростає кількість виконавчих проваджень у 2025 році

Економіст Андріан Прокіп проаналізував наслідки недавньої ворожої атаки на енергетичну систему України та відзначив їх серйозний вплив на країну. Зокрема, він зазначив, що масовані обстріли, що сталися 22 березня, виявилися ретельно спланованими і мають стратегічне значення для ворожої сторони. Після цієї атаки протягом кількох днів поспіль продовжилися удари меншого масштабу, що додатково підточили енергетичну систему.

За словами Прокіпа, однією з головних постраждалих стала ДТЕК, яка повідомила про втрати половини своїх потужностей на тривалий період часу. Також серйозно постраждали балансуючі потужності ДніпроГЕСу, що створює значні перешкоди для стабільності енергопостачання. Зазначимо, що найбільші збитки припали на прифронтові області, але й інші регіони почули наслідки атаки через пошкодження і втрати потужностей.

Наголосивши на серйозності ситуації, Прокіп зазначив, що удар також спрямувався на газову інфраструктуру. Він підкреслив необхідність уважного відстеження надійності зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак з боку ворога.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Недавня ворожа атака на енергетичну систему України, зокрема масовані обстріли 22 березня, має серйозний вплив на країну та її енергетичну безпеку.

• Постраждалість від атаки виявилася значною, з втратами потужностей як у ключових енергетичних компаніях, так і у балансуючих потужностях.

• Найбільш вразливими до атак виявилися прифронтові області, але інші регіони також постраждали через пошкодження і втрати потужностей.

• Наголос зроблено на необхідності уважного контролю за надійністю зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак.

• Загалом, ситуація в енергетичній сфері потребує уваги та негайних заходів для підтримання стабільності та безпеки енергопостачання країни.

Правоохоронні органи України спільно з колегами з Литви та Латвії припинили діяльність масштабної міжнародної злочинної організації, яка протягом року систематично ошукувала громадян Європейський Союз. За попередніми підрахунками слідства, сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона доларів США, що становить понад 51 мільйон гривень.

Ключову роль у викритті схеми відіграла Security Service of Ukraine, яка координувала оперативні заходи на території країни. У результаті спецоперації в місті Dnipro затримано організатора злочинної групи та ще десятьох її активних учасників. Слідчі дії проводилися одночасно за кількома адресами, що дозволило зібрати значну доказову базу та запобігти подальшим епізодам шахрайства.

Для створення довіри шахраї використовували спеціально розроблену онлайн-платформу, що імітувала роботу криптобіржі. На сайті демонструвалися фальсифіковані графіки зростання активів та неправдиві дані про прибутковість. Потенційним інвесторам пропонували зробити невеликий початковий внесок, після чого їм показували «прибуток» і стимулювали вкладати більші суми.

Коли розмір інвестицій досягав значних обсягів, зловмисники припиняли контакт, блокували доступ до акаунтів і переводили кошти на власні криптогаманці. Таким чином протягом року було реалізовано масштабну схему виманювання грошей.

Під час понад 40 обшуків у приміщеннях кол-центрів та за місцями проживання підозрюваних вилучено мобільні телефони, комп’ютери з доказами діяльності, а також близько 21 млн грн готівкою, ймовірно отриманих злочинним шляхом.

Затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо створення та участі у злочинній організації, шахрайства в особливо великих розмірах із використанням електронних систем та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Фігуранти перебувають під вартою.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та канали руху коштів, а також перевіряють причетність до міжнародних мереж кіберзлочинності.

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.