Вівторок, 1 Вересня, 2026

Подорожчання проїзду у київському громадському транспорті розпочнеться з 15 липня

Важливі новини

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Рекордна спека у Франції: значний ріст смертності

Наприкінці червня Франція пережила аномальну хвилю спеки, яка призвела...

Зміна керівництва «Нафтогазу»: Сергій Федоренко очолив компанію напередодні зими

НАК «Нафтогаз України» отримала нового керівника: 17 липня незалежна...

Перші симптоми та розвиток раку легенів: на що слід звернути увагу

Одними з початкових проявів пухлини легенів можуть бути легкий кашель або незначна задишка, які на ранніх етапах часто ігноруються пацієнтами. Проте з часом ці симптоми стають інтенсивнішими та стійкими, що вже може свідчити про розвиток серйозного захворювання. Недрібноклітинний рак легені (НМРЛ), який є одним із найпоширеніших типів цього онкологічного захворювання, на початкових стадіях зазвичай локалізується у бронхах, але швидко поширюється на інші ділянки організму.

У міру прогресування хвороби до переліку ознак додаються нові симптоми. Пухлина може тиснути на сусідні органи або пошкоджувати нервові закінчення. Наприклад, відомим ускладненням є синдром Хорнера, що проявляється опущенням повіки, зменшенням зіниці та втратою нормальної реакції ока на світло. Найчастіше ураження відбувається лише з одного боку обличчя, що робить ознаки особливо помітними.

Класичними ознаками раку легенів залишаються кашель, який триває більше двох-трьох тижнів, повторні інфекції грудної клітки, кровохаркання, біль під час дихання, стійка задишка та постійна втома. Серед менш поширених проявів лікарі відзначають захриплість, набряки обличчя чи шиї, біль у плечі або грудях.

Фахівці нагадують: один із найефективніших способів знизити ризик захворювання — повна відмова від куріння. Також наукові дослідження підтверджують, що дієта з низьким вмістом жирів і високим рівнем клітковини, зокрема з п’ятьма і більше порціями свіжих фруктів і овочів на день, може суттєво зменшити ймовірність розвитку хвороби.

Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки […]

The post Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З 15 липня 2026 року в Києві стануть чинними нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Міський голова Віталій Кличко вже підписав відповідне розпорядження, яке підтверджує підвищення вартості проїзду, незважаючи на численні обговорення, скарги киян та результати опитування, в якому більшість учасників висловилася проти цих змін. Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва».

Згідно з інформацією активістів, документ отримав підпис 7 липня, хоча Київська міська державна адміністрація (КМДА) до останнього часу створювала враження, що рішення ще не затверджене. Цього ж дня комунальний телеканал «Київ» повідомляв, що остаточне погодження ще очікується, хоча на той момент розпорядження вже було підписано.

Нові тарифи, зафіксовані в розпорядженні, стосуються всіх видів громадського транспорту в столиці, включаючи метро, автобуси, трамваї, тролейбуси та фунікулер. Вартість разового проїзду становитиме 30 гривень, а вартість основних проїзних квитків також зазнає суттєвих змін. Наприклад, проїзний на 46 поїздок обійдеться в 1088 гривень, а безлімітний місячний — 4875 гривень.

Громадська організація «Пасажири Києва» звертає увагу на проблеми, пов’язані не лише з підвищенням тарифів, а й із механізмом їх застосування. Активісти зазначають, що незважаючи на нові тарифи, принципи оплати за пересадки в наземному транспорті залишаються незмінними, що може створити додаткове фінансове навантаження на пасажирів. У київському метро одна поїздка дозволяє безкоштовно здійснювати пересадки, тоді як у наземному транспорті за кожну пересадку потрібно платити окремо.

Зокрема, представники організації навели приклад автобусного маршруту №7, де навіть при короткій поїздці пасажири зобов’язані оплачувати нову поїздку після пересадки. Також викликала критику система пересадкового квитка, вартість якого дорівнює вартості двох разових поїздок, проте пасажири не можуть скористатися ним у зв’язку з великими інтервалами руху транспорту та заторами.

Дискусії стосовно підвищення тарифів тривають у столиці вже кілька місяців. Громадське обговорення, яке завершилося 1 червня 2026 року, показало, що 96% учасників виступили проти підвищення вартості проїзду. Проте міська влада не змінила свого рішення, незважаючи на електронну петицію з вимогою скасувати підвищення тарифів, яку не підтримала КМДА.

Міський голова Кличко пояснив, що підвищення тарифів є вимушеним кроком, оскільки реальна собівартість перевезення одного пасажира у метро досягла вже 60 гривень, а у наземному транспорті — близько 50 гривень. Наразі заплановане підвищення вартості проїзду покриє лише частину витрат.

Експерти та представники громадських організацій вважають, що підвищення тарифів не вирішить основних проблем з транспортом у столиці. Вони наголошують на необхідності модернізації системи пересадок, зменшення інтервалів руху та впровадження нових тарифних моделей, які б дозволяли безкоштовні пересадки протягом певного часу.

Незважаючи на нарікання з боку населення та результати обговорення, рішення про підвищення тарифів набуде чинності 15 липня 2026 року. Міська влада сподівається, що додаткові надходження допоможуть компенсувати витрати у транспортній галузі та забезпечити її стабільність в умовах воєнного часу.

Останні новини