Подорожчання зарядки електромобілів ставить під сумнів їхню економічну доцільність

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У своїй практиці Дарія Голодняк зіштовхнулася з випадком, коли чоловік, виключений з військового обліку через стан здоров’я понад 20 років тому, отримав вимогу замінити свій військово-обліковий документ (ВОД).

Попри те, що його статус був офіційно підтверджений, ТЦК заявив, що старий документ є недійсним. Для заміни чоловікові запропонували звернутися до центру особисто.

“На перший погляд, це виглядає як проста процедура, — зазначає адвокатка. — Однак у реальності вона часто включає проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), після чого виключені з обліку громадяни ризикують бути поновленими у списках військовозобов’язаних.”

За словами адвокатки, багато громадян навіть не підозрюють, що звернення до ТЦК може призвести до зміни їхнього статусу у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

“Подібні ситуації не є поодинокими. Люди, виключені з обліку через серйозні проблеми зі здоров’ям, можуть опинитися у ризикованому становищі через бюрократичні дії,” — наголошує Дарія Голодняк.

Адвокатка радить:

Цей випадок підкреслює необхідність юридичної обізнаності та обережності під час взаємодії з ТЦК. Дарія Голодняк акцентує, що кожен громадянин має право на захист свого статусу та уникнення необґрунтованих ризиків.

“Знання своїх прав та своєчасне звернення до фахівців можуть убезпечити вас від небажаних наслідків,” — підсумовує адвокатка.