Четвер, 16 Липня, 2026

Подвійне вбивство в Калинівці: військовослужбовці під підозрою

Важливі новини

Термінове засідання Радбезу ООН через нову атаку Росії на Київ

Українська влада ініціює термінове скликання Ради Безпеки ООН після...

Незабутня трагедія Оленівки: чому важливо постійно пам’ятати та розповідати про неї

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

Фінал WTA: Костюк здобула перемогу у історичному матчі українських тенісисток

19 квітня 2026 року у французькому Руані відбувся значущий...

Співачка Христина Соловій показала струнку фігуру в купальнику

Після відпочинку в Іспанії українська співачка Христина Соловій вирішила не повертатися одразу до щоденних справ, а продовжити релакс вже в Україні. Артистка поділилася новими світлинами з басейну на тлі Київського моря. На фото, які з’явилися в соцмережах, Христина позує у купальнику, демонструючи струнку фігуру, доповнюючи свій літній образ сонцезахисними окулярами. Вона також зізналася, що така […]

Масовий виїзд: українські школярі залишають країну назавжди

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.

В Україні розгорілася резонансна справа, пов'язана з викраденням і вбивством двох братів з Калинівки, що в Білоцерківському районі Київської області. За інформацією слідства, до цього злочину ймовірно причетні військові з 155-ї окремої механізованої бригади, а організатором, за даними правоохоронців, є колишній командир підрозділу Станіслав Лучанов.

На момент 13 липня, слідство затримало десять осіб, серед яких дев’ять військовослужбовців та екс-командира, якого знайшли в Києві після кількох днів розшуку. Президент Володимир Зеленський підтвердив ці затримання і наголосив на необхідності ретельної перевірки всіх обставин справи. Однак варто зазначити, що остаточну провину кожного з підозрюваних зможе встановити лише суд.

Слідство встановило, що зникнення братів Максима та Романа Мосейчуків сталося в ніч на 28 червня. Група осіб вторглася на їхнє подвір'я і насильно вивезла у невідомому напрямку. Поліцію про зникнення повідомили 3 липня, і під час обстеження території правоохоронці виявили сліди стрілянини та пошкоджені камери відеоспостереження.

Через кілька днів тіла братів знайшли в лісосмузі, з численними вогнепальними пораненнями. Місцеві жителі чули постріли в ніч їхнього викрадення, але про зникнення стало відомо не відразу. Згідно зі свідченнями, злочинці могли надіти на братів балаклави і вивезти їх двома автомобілями.

Основним мотивом слідство вважає конфлікт через гучний шум від мотоциклів, який турбував дружину Лучанова. Після суперечки, на думку правоохоронців, він вирішив помститися, залучивши до цього своїх підлеглих. Додатково, мешканці стверджували, що перед викраденням в селі розпитували про власників мототехніки.

Група військових, за інформацією слідства, проникла на територію братів, незаконно позбавила їх волі і вивезла до іншої області, де утримувала, а згодом розстріляла. Правоохоронці вважають Лучанова організатором, а його підлеглих — виконавцями.

Після затримання перших підозрюваних, Лучанов залишив військову частину, але згодом був знайдений і затриманий у Києві. Йому висунули підозру у вбивстві та незаконному позбавленні волі.

Слідство стосується звинувачень за статтями про незаконне позбавлення волі та вбивство, з можливими покараннями до довічного ув'язнення для організатора злочину, якщо його провина буде доведена.

Брати Мосейчуки мали молодшого брата Сергія, а батько загинув, служачи в Збройних силах у 2023 році. Максим, який також воював, звільнився, щоб підтримати матір після її інсульту.

Станіслав Лучанов, колишній командир 155-ї бригади, має тривалу військову кар’єру, але нині його дії викликають запитання щодо використання військової влади для особистої помсти. Президент Зеленський підкреслив необхідність всебічного розслідування, оскільки справу слід розглядати не лише як ізолований інцидент, а й у контексті можливих зловживань у військовій структурі.

Останні новини