Погіршення погоди в Україні 16 листопада: дощі та зниження температури

У Києві правоохоронці затримали 43-річного чоловіка, жителя Троєщини, який організував незаконний продаж бойових гранат. За попередніми даними, чоловік має досвід скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, за наркозлочини, майнові злочини та домашнє насильство. Він відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнився лише в квітні 2025 року.

Поліція встановила, що затриманий придбав три ручні гранати з запалами та намагався продати дві з них. Під час затримання під час спроби збуту боєприпасів у нього були вилучені зазначені гранати. Крім того, під час обшуку за місцем проживання чоловіка правоохоронці знайшли ще один корпус гранати та запал до неї. Це виявлення свідчить про наявність у нього ще одного арсеналу, який він міг використовувати для подальших злочинних дій.

Слідчі Деснянської окружної прокуратури повідомили фігурантові про підозру у скоєнні двох епізодів злочину за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без дозволу. За скоєне чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.

Правоохоронці наголошують на небезпеці незаконного обігу боєприпасів у місті та закликають громадян повідомляти про підозрілі дії у поліцію.

Зараз триває досудове розслідування, встановлюються можливі постачальники та клієнти, а також обставини придбання гранат.

В останні дні серйозно наростають обурені голоси та великі побоювання щодо енергетичної безпеки України. Поширюються чутки, які стають реальністю: якщо росіяни продовжать атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, Україна може опинитися в "темряві". На фоні цих звинувачень, виконавчий директор ДТЕК підкреслює, що точність ракет, якими росіяни атакують наші об'єкти, вражає своєю непревзойденістю. Якщо раніше ракети приземлялися від цілі на відстані 100-200 метрів, то тепер це вже лише метр. Ця безпрецедентна точність атак стає серйозним викликом для нашої енергетичної безпеки.

Не лише точність ракет хвилює експертів. Російська Федерація зростає в збройних потужностях, посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент безпілотних літальних апаратів і випускає потужні далекобійні бомби. Ці кроки критично впливають на українську кризу, особливо у той час, коли захід відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо поставок озброєння Києву.

Однак, дуже мало хто звертає увагу на постачання додаткових боєприпасів та техніки з Північної Кореї. Згідно з отриманою інформацією, КНДР щорічно буде постачати в Росію мільйони боєприпасів для артилерії. Це означає, що Збройні Сили РФ завжди матимуть перевагу над ЗСУ у випадках артилерійських атак, що негативно позначиться на результативності воєнних дій на користь Києва.

Проте, найбільше хвилює можлива втрата Україною можливості виробляти та ремонтувати військову техніку у найкоротші терміни. Без постійного електропостачання це буде майже неможливо здійснити. Банкіри вже зараз вибирають економію на українських громадянах, щоб зберегти мінімальний фінансовий потенціал у цьому контексті.

Все це посилює побоювання та підкреслює нагальну потребу у вжитті негайних заходів для збереження енергетичної незалежності та безпеки України.

У висновку слід зазначити, що ситуація з енергетичною безпекою України є дуже серйозною та надзвичайно напруженою через постійні загрози з боку Російської Федерації. Не лише точність атак на енергетичну інфраструктуру, але й постійне зростання збройних потужностей РФ та постачання додаткових боєприпасів з Північної Кореї піддають Україну великому ризику енергетичної кризи.

Нагальна потреба в енергетичній безпеці вимагає негайних заходів з боку українських владних структур та міжнародної спільноти. Забезпечення сталої роботи енергетичної системи країни та збереження можливостей виробництва та ремонту військової техніки визначаються як один із пріоритетних завдань на шляху до забезпечення національної безпеки України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Київ:

Львів:

Одеса:

Харків та Дніпро:

Сімферополь:

Буковель:

У суботу більшість регіонів, особливо південні та східні області, ще відчують тепло: місцями температура підніметься до +16°. Проте вже з неділі почнеться поступове похолодання, особливо на заході та півночі.

На гірськолижних курортах України – у Буковелі, Трускавці, Сваляві – очікується прохолодна, але переважно суха погода. У Трускавці можливий сніг, що створить атмосферу зимових свят.

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.