Погіршення погоди в Україні: дощі, заморозки та мокрий сніг у горах

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

1. Північ

За інформацією пабліка, на північ від міста російські війська продовжують спроби закріпитися в селі Сонцівка і повністю його зайняти.

«Дотискають вони і Новоселидівку, але найбільша увага північного фасаду Курахова прикута до відрізка Берестки-Іл’їнка… Незважаючи на заяви і спростування на основі брехливих доповідей, що йдуть на гору, Іл’їнка окупована, а окремі одиниці піхоти візуально помітні вже навіть у районі Берестків», – ідеться в повідомленні.

На думку DS, завдання армії РФ у цьому районі – дійти до Старих Тернів, щоб заблокувати основну дорогу, яка йде до Курахового із заходу.

2. Схід

Паблік повідомляє, що східні околиці Курахового перебувають постійно під тиском росіян, які здійснюють механізовані штурми.

Повідомляється, що вони «намагаються залетіти на околицю міста, десантувати піхоту, яка намагається закріплюватися в приватному секторі».

«Один з останніх штурмів закінчився успіхом і закріпленням у школі №3, але наразі відомо, що будівля була зачищена від ворога», – додає DS.

Також він звертає увагу на ситуацію в районі між Дальнім і Успенівкою, де українські війська опинилися під загрозою оточення.

««Кишеня», що утворилася по лінії Антонівка-Катеринівка-Єлизаветівка-Ільїнка-Романівка-Аннівка перебуває під загрозою майбутнього контролю з боку ворога, адже росіяни дуже наполегливо лізуть через Дальнє на Успенівку, маючи успіхи. Останнє село відіграє важливу роль у логістиці та загалом контролю ситуації для угруповання військ СОУ в «кишені». І вкотре маємо проблему з доповідями наверх, які не відповідають дійсності, що, скоріш за все, і є причиною відсутності звернення уваги на проблему флангів у цьому місці. Ситуація погіршується і одного разу всі можуть прокинутися і побачити, що ворог дійшов до Успенівки, але може бути пізно», – ідеться в повідомленні.

3. Південь

За інформацією DS, на південь від Курахового ситуація незмінна: армія РФ намагається просуватися відрізком Ясна Поляна-Максимівка в бік траси Н15 Запоріжжя-Донецьк, «що в майбутньому може стати наслідком перекриття логістики підрозділів СОУ, взявши її як мінімум під вогневий контроль».

Аналітики в даний момент активно вивчають місця зіткнень у Кліщіївці, спрямовані на розкриття точного місця подій. За офіційною інформацією від Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби було відбито 10 атак на Краматорському напрямку. Російські війська продовжують свій наступ у Часовому Яру на Донеччині, наближаючись до сіл Сокіл, Нетайлове і Соловйове. Ситуація в Кліщіївці ще піддається уточненню. На Краматорському напрямку було відбито 10 атак. Російські війська безуспішно намагалися прорватися через оборонні рубежі у Кліщіївці п'ять разів, а також тричі у Андріївці, а також у районах Нового та Іванівського. За інформацією Генштабу ЗСУ, втрати противника становлять 135 осіб та 50 одиниць техніки. Внаслідок цього було знищено один танк, два БТРи та пошкоджено станцію радіоелектронної боротьби "Буреллом". Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю, опублікованому 20 травня, вказав, що обмежений російський наступ на півночі України відволікає увагу від активних дій на сході. Він також звернув увагу на ситуацію у районах Часового Яру, Покровська та Курахового. За оцінками ISW, російські сили, ймовірно, спрямовують свої зусилля на досягнення значних перемог на Часовоярському напрямку, оскільки контроль над Часовим Яром відкриє шлях для атак на інші міста, утримувані ЗСУ. Російські війська, ймовірно, прагнуть використати слабкі моменти української оборони перед отриманням великих обсягів військової допомоги від США на передовій. Генштаб України наголошував минулого тижня, що російські сили продовжують наступ на Покровському напрямку, не зважаючи на стабілізацію на півночі Харківської області.

За останніми звітами та аналізами ситуації на сході України, можна зробити декілька висновків. Перше, російські війська продовжують активний наступ на різних напрямках, особливо в Часовому Яру на Донеччині. Друге, Збройні сили України успішно відбили численні атаки, але ситуація залишається напруженою. Третє, інтереси міжнародних акторів, зокрема США, важливі для подальшої динаміки конфлікту. Четверте, зберігання контролю над ключовими територіями, зокрема Часовим Яром, визначатиме подальші можливості та стратегії усіх сторін. Нарешті, необхідно посилити заходи для забезпечення безпеки та захисту населення на території конфлікту та активізувати зусилля для мирного врегулювання ситуації.