Погода на початку тижня в Україні: похолодання та хмарність

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

Всі наші інформаційні джерела надають важливі дані щодо наступного кроку в урядовій політиці щодо тарифів. Згідно з нашими джерелами, уряд вже працює над новими планами щодо підвищення тарифів, і ці плани знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів. План передбачає підвищення тарифів на газ, опалення та водопостачання. Однак, для того щоб план набрав чинності, він повинен пройти процедуру затвердження у кулуарах Офісу Президента. Це робить питання про те, наскільки значно підвищаться ці тарифи, особливо актуальним.

За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

Незважаючи на діючий мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу до 1 квітня 2024 року, уряд України та Нафтогаз нібито розглядають можливість підвищення цін.

Про це повідомив експерт у галузі ЖКГ Олег Попенко в ефірі Юрія Романенка. “Буквально годину чи дві тому мені повідомили, що Кабмін та Нафтогаз планують підняти вартість газу та тепла. Це абсолютна новина особисто для мене”, – заявив Попенко. За його словами, обговорюється підвищення вартості тепла та гарячої води в середньому на 20%, а ціни на газ можуть зрости на 20-25%. Якщо зараз споживачі платять близько 7,96 гривень за кубометр газу, то після підвищення ціна становитиме близько 9,5 гривень.

Попенко зазначив, що поки не ясно, чи торкнеться підвищення тарифів лише юридичних осіб, таких як водоканали та теплокомуненерго, чи зачепить також населення. Розглядаються різні варіанти, включаючи затвердження нових тарифів для теплокомуненерго чи підвищення для них вартості газу з дозволом місцевій владі піднімати тарифи.

Експерт наголосив, що підвищення тарифів давно обговорювалося Світовим банком та іншими організаціями з метою покриття видатків та збільшення надходжень до бюджету. Попенко висловив побоювання, що зростання цін призведе до збільшення заборгованості населення за комунальні послуги та може поставити під загрозу право власності на житло відповідно до “закону Третьякової” щодо домогосподарств.

Український блогер Юрій Богданов рішуче протистоїть поширенню настроїв, які виникають в Україні, щодо того, що саме українці відповідальні за напад Росії. Він чітко розуміє, що є дві фундаментальні причини агресії з боку Кремля, і вони ніяк не пов'язані з українцями. Богданов акцентує увагу на тому, що поширення маніпуляцій у соцмережах стосовно вини українців у війні лише сприяє дезінформації. Він підкреслює, що основними мотивами російської агресії є бажання збільшити вплив і контроль над територією, а також уникнути небажаних змін у політичному ландшафті. Богданов закликає не допускати віктимблеймінгу та не піддаватися на спроби змішати вину за конфлікт на національних чи культурних ґрунтах. Він закликає зосередитися на реальних причинах конфлікту, а саме на стратегічних інтересах Росії та збереженні миру і стабільності в регіоні.

На думку Юрія Богданова, існують дві основні причини агресії Росії проти України, які не пов'язані з українським народом.Маніпуляції в соцмережах щодо вини українців у конфлікті слід розглядати як спробу дезінформації та відвернення від реальних причин конфлікту.Віктимблеймінг, або приписування вини за страждання жертві, є шкідливою практикою, яку потрібно уникати.Зосередження на реальних причинах конфлікту, таких як стратегічні інтереси Росії та збереження миру і стабільності в регіоні, є ключем до розуміння та вирішення ситуації.

У Канаді затримано Меттью Робара, офіцера військової контррозвідки та головного ворент-офіцера, за підозрою у передачі секретної інформації іноземній стороні. Як повідомила 16 грудня канадська телерадіокомпанія CBC.ca з посиланням на власні джерела, арешт відбувся ще минулого тижня, а звинувачення охоплюють кілька епізодів передачі «спеціальної оперативної інформації», що становить серйозну загрозу національній безпеці.

15 грудня військовий суддя ухвалив рішення про тимчасове звільнення Робара під суворі обмеження. Серед них — обов’язкова здача державних паспортів та заборона на контакти з дипломатами й представниками іноземних держав. Такі заходи спрямовані на мінімізацію ризиків для національної безпеки, поки триває слідство, та на запобігання будь-яким потенційним спробам передачі конфіденційної інформації.

Офіційно не уточнюється, якій країні військовий передавав секретні дані. Неназвані джерела CBC.ca та The Globe and Mail стверджують, що Робар намагався допомогти Україні у війні проти Росії. За даними видання, контакти з українським представником почалися у травні 2024 року, а зустріч відбулася у вересні 2024 року в Литві.

У жовтні 2025 року військова поліція вже затримувала Робара на 24 години, після чого він був відпущений під певні умови. Повторний арешт відбувся 10 грудня. Під час судового розгляду прокурор та адвокат наголосили, що дії Робара не мали фінансового мотиву та не мали наміру завдати шкоди Канаді, а випадок не є настільки серйозним, як старі справи про шпигунство.

Меттью Робар – ветеран військової служби з 24-річним стажем, офіцер розвідки з 2007 року, у контррозвідці – з 2019 року.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.