Показова страта в Одесі: розстріл серед білого дня

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

Відома українська співачка Ольга Горбачова після завершення шлюбу з продюсером Юрієм Нікітіним уперше так відверто заговорила про особисте. Артистка поділилася своїми роздумами про стосунки, самоповагу та баланс між чоловіком і жінкою, наголосивши на важливості рівноправності у сім’ї. У відеозверненні, опублікованому в Instagram, вона без прикрас розповіла про внутрішні зміни, які пережила за останній час, і про висновки, до яких дійшла після непростого життєвого періоду.

За словами Горбачової, досвід шлюбу навчив її головного — у здорових стосунках не може бути домінування однієї сторони. Вона зазначила, що довгий час намагалася відповідати очікуванням, жертвуючи власними потребами, проте з роками зрозуміла, наскільки це руйнує внутрішню гармонію. Співачка підкреслила, що любов не має вимагати самозречення, а партнерство будується на взаємній повазі, свободі вибору та вмінні чути одне одного.

За словами співачки, її тригерять колишній чоловік та поведінка дітей, а організація часу 50/50 між батьками дозволила б їй по-справжньому займатися кар’єрою та творчістю. “Уявіть: 50% свого життя ви проводите сама, і ви будуєте кар’єру або творчість, і ви відчуваєте життя під своїми ногами або бачите красу своїми очима, і вас від цього ніхто не відволікає”, — пояснила Горбачова.

Артистка підкреслила, що саме такий розподіл часу і вважає проявом рівноправності та фемінізму у шлюбі.

Нагадаємо, що наприкінці липня Ольга Горбачова офіційно оголосила про розлучення з Юрієм Нікітіним, пояснивши свої причини та прагнення до самореалізації.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.