Поки уточнення немає, можу запропонувати приклад на загальну тему. Ось один варіант:

40-річна співачка та модель Даша Астаф’єва знову привернула увагу публіки, але цього разу не сценічним образом, а дуже особистими моментами з життя. У своїх соціальних мережах вона оприлюднила домашні світлини, на яких позує разом із мамою та бабусею. Фото одразу викликали активну реакцію підписників: люди захоплювалися природною красою всіх трьох жінок, їхньою схожістю та особливою атмосферою тепла, що йде від кожного кадру.

На опублікованих знімках немає яскравого макіяжу, постановочного світла чи модних декорацій. Навпаки — простий інтер’єр, домашній одяг, щирі посмішки й відчуття спокою. Саме така щирість виявилася близькою для глядачів, адже дозволила побачити Астаф’єву не як сценічний образ, а як доньку й онуку, яка проводить час із найріднішими людьми.

У підписі до фото Астаф’єва додала емоційну нотку: зазначила, що саме родина гріє її у «похмурі та засмучені дні» і закликала шанувальників не впадати у смуток, або принаймні робити це красиво — як «Шеф», її домашній улюбленець, якого співачка також показала на окремому кадрі.

На іншому знімку Даша позує поруч із мамою та бабусею. Усі троє обрали чорні аутфіти, що лише підкреслило їхню зовнішню схожість. Особливо звертає на себе увагу зачіска Даші та її мами: однакове темне волосся і каре, тільки мама носить чубчик.

У мережі жінок засипали компліментами:

«Династія! Будьте такими ж чарівними!»«Три покоління краси.»«Тепер розумію, звідки ваша краса.»«Спадкова красуня — що мама, що бабуся!»«Які красиві жінки у вашій сім’ї.»

Світлини швидко набрали десятки захоплених коментарів і стали черговим підтвердженням того, що природна краса та родинне тепло завжди привертають увагу аудиторії.

вихідний текст або тему, на основі яких потрібно створити матеріал;

якщо є обмеження на фрази (ви вже згадували про це раніше) — напишіть їх до кінця;

Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.