Поліцейські, відсторонені після теракту в Голосіїво, вирушать на фронт

Під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути політику щодо використання американської зброї в Україні. За інформацією, наданою Wall Street Journal, Зеленський звернувся до Трампа з проханням про надання більш потужних ракет дальнього радіусу дії, які дозволили б українським військовим завдавати ударів по глибоких цілях на території Росії.

Трамп, реагуючи на це прохання, не виключив можливості підтримки такої ідеї, однак зазначив, що це питання потребує детального обговорення. Проте, на відміну від попередніх заяв, які містили чіткі обмеження, цього разу президент США не надав конкретних гарантій щодо скасування чинної заборони на такі удари. Важливо зазначити, що рішення щодо зміни цієї політики, швидше за все, залежатиме від багатьох факторів, включаючи міжнародні відносини та загрози, які можуть виникнути у зв'язку з ескалацією конфлікту.

За даними видання, найближчим часом українська делегація вирушить до США на переговори з міністром оборони Пітом Хегсетом.

Раніше The Telegraph писала, що під час закритої частини зустрічі в Нью-Йорку Зеленський попросив у Трампа ракети Tomahawk. Наприкінці літа стало відомо, що Пентагон блокує використання Україною далекобійної американської зброї для ударів углиб території РФ. Сам Зеленський зазначав, що для таких цілей Україна поки застосовує власні розробки.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.