Поліцейські, відсторонені після теракту в Голосіїво, вирушать на фронт

Законодавчі зміни, внесені в Україні, виявляються ключовим кроком у розвитку суспільства. Постанова Кабінету Міністрів №583, ухвалена 21 травня 2024 року, визначає важливі принципи контролю за рекламою азартних ігор та букмекерських контор. Це рішення свідчить про серйозне ставлення до проблеми гральної залежності та захисту громадян, особливо молоді, від небезпеки надмірного споживання азартних розваг.

Заборона будь-якої реклами зазначених видів ігор передбачає уникнення стимулювання азартних імпульсів серед громадян, а також сприяє формуванню здорового способу життя. Враховуючи потенційні негативні наслідки гральної залежності для індивідуумів та суспільства в цілому, такий крок є виразом відповідальної політики в сфері розваг та грального бізнесу.

Нові норми дозволять українському суспільству активніше займатися питаннями профілактики гральної залежності та забезпеченням психологічного благополуччя громадян. Крім того, це сприятиме підвищенню рівня свідомості населення щодо небезпеки азартних ігор та спонукатиме до усвідомленого вибору щодо споживання гральних послуг.

Ухвалення постанови є проявом високого рівня соціальної відповідальності влади перед громадянами. Це також підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавства для захисту національних інтересів та забезпечення благополуччя суспільства в цілому.

Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

“Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.

У суботу, 24 січня, погода в Україні буде відзначатися помірними морозами та різноманітними опадами. Температура повітря в більшості регіонів країни залишатиметься в межах помірних значень. В той час як на південь і захід країни прийдуть відносно тепліші маси повітря, в окремих областях стовпчики термометрів можуть піднятися вище нуля.

Проте, на північному сході країни варто очікувати більш низькі температури, що можуть опуститися до -8…-10 градусів. В цьому регіоні ймовірно буде холодніше, ніж в інших областях, через що прохолодна погода триватиме протягом всього дня.

На заході України температура розподілиться нерівномірно. У Волинській, Рівненській та Хмельницькій областях очікується -3…-7 градусів і невеликий сніг. В інших західних регіонах повітря прогріється до -1…+1 градуса, можливі опади у вигляді мокрого снігу та дощу.

На півночі країни субота буде холодною і похмурою. Температура протягом дня коливатиметься в межах -5…-10 градусів. Місцями прогнозують невеликий сніг.

Подібна погодна ситуація складеться і на сході України. Тут також буде хмарно, температура становитиме -5…-10 градусів, місцями очікується слабкий сніг.

У центральних областях прогнозують -3…-7 градусів. Протягом доби можливі періодичні снігопади невеликої інтенсивності.

На півдні України буде найтепліше. Температура повітря коливатиметься від -1 до +1 градуса. Опади тут випадатимуть переважно у вигляді мокрого снігу, подекуди з дощем.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.