Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив впевненість у тривалій підтримці України на шляху до вступу в Європейський Союз. Цю заяву він зробив під час свого виступу в Бундестазі, який цитує видання Die Welt. Політик підкреслив, що Берлін дотримується стабільної та стратегічно обґрунтованої політики щодо України, вважаючи її підтримку важливою не лише з політичного, а й з безпекового аспекту для європейської архітектури.
Мерц зазначив, що Німеччина вважає Україну потенційним членом ЄС, проте вказав, що процес інтеграції вимагатиме часу та виконання необхідних критеріїв, таких як реформування інституцій та адаптація законодавства. Він також зауважив, що хоча шлях до членства є незворотним, прискорити його не можна через компроміси відносно стандартів ЄС.
Канцлер згадав про свою ініціативу, висловлену в травні, щодо можливого введення проміжного статусу "асоційованого члена" для України. Це дозволило б Україні більш активно брати участь у діяльності європейських інституцій, хоча без повного доступу до фінансових ресурсів і права голосу в ухваленні рішень. "Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, представляв би Київ у Брюсселі", — пояснив він цю пропозицію.
Ідея проміжного статусу викликала жваві дискусії серед політиків і експертів, які акцентували на можливих недоліках, зокрема на створенні "сірої зони" між повноправним членством та статусом кандидата. Мерц, однак, наголосив на важливості досягнення повноправного членства України в ЄС, вважаючи це критично важливим для майбутнього континенту та безпеки в ньому.
Він також підтвердив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією та в реформуванні. "Наша мета для України — справедливий і тривалий мир. Ми будемо підтримувати Україну сьогодні і завтра, поки це буде необхідно", — зазначив канцлер.
Нагадаємо, що Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, одразу після початку війни, і отримала статус країни-кандидата в червні того ж року. Наразі переговори з ЄС охоплюють шість тематичних напрямків, що включають ключові сфери управління, економіки, судової системи та антикорупційної політики. Однак, незважаючи на отримані технічні вимоги щодо всіх кластерів, частина з них залишається заблокованою через політичні розбіжності в ЄС.
У цьому контексті активніше обговорюються можливі формати співпраці між Україною та ЄС, які могли б сприяти глибшій інтеграції до повноправного членства. Однак офіційний Київ наголошує, що альтернативні моделі не можуть замінити ціль отримання повноправного статусу члена Європейського Союзу, що є стратегічною метою держави.
