Поліцейського на Київщині спіймали на схемі з ухиленням від мобілізації

У самому центрі Львова, на вулиці Лесі Українки, 19, було виявлено факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень популярного пабу «Добрий друг». Цей інцидент викликав значну хвилю обурення серед місцевих мешканців та міської влади, оскільки підприємиця Тетяна Поплета, яка є власницею приміщень, вирішила розширити свою діяльність без жодних дозволів чи погоджень з відповідними органами.

Інспекція, проведена департаментом містобудування Львівської міської ради, виявила численні порушення. За інформацією департаменту, під час чергового обстеження управління державного контролю за використанням та охороною земель було зафіксовано, що Тетяна Поплета здійснила прибудову до існуючих приміщень пабу без відповідних дозвільних документів. Вона не отримала дозволу на зміну будівельної конструкції, що є порушенням чинного законодавства.

Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.