Добровольці закінчилися, новобранці відмовляються воювати, ветерани на межі виснаження — звіт RTBF

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

Під час останнього пленарного засідання Робочої групи, що входить до складу Комітету Верховної Ради з правоохоронної справи, відбулася важлива подія — заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Мар’яна Безугла, презентувала дороблений законопроект, спрямований на створення системи військової юстиції в Україні. Цей ініціативний крок має значний вагомий вплив на зміцнення законності та правопорядку у країні, забезпечуючи військовим правоохоронцям адекватний правовий статус і захист їх прав і свобод. Нова система військової юстиції має стати важливим інструментом у забезпеченні військової дисципліни, ефективності та прозорості в роботі військових судів, що в свою чергу підвищить рівень довіри громадян до військових структур та загальної безпеки в державі.

У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

З 2025 року українці, які заробляють через цифрові платформи, зокрема через таксі, доставку, оренду житла чи транспортних засобів, а також продаж товарів онлайн, зіштовхнуться з новими податковими правилами. Законопроєкт №14025, що передбачає впровадження міжнародної системи автоматичного обміну даними про доходи, також покликаний привести національне законодавство у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Згідно з новими вимогами, під оподаткування підпадатимуть такі види діяльності, як надання в оренду нерухомого майна — житлової та нежитлової нерухомості, місць для паркування, а також надання особистих послуг та продаж товарів через інтернет. Це значить, що кожен, хто отримує дохід від цих видів діяльності через цифрові платформи, буде зобов’язаний дотримуватися нових правил обліку та сплати податків.

В документі зазначено, що пільги поширюватимуться на резидентів, які: досягли 18 років; мають хоча б один рахунок для здійснення звітних операцій; не продають підакцизні товари; не використовують найману працю; не є самозайнятими за Кодексом. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року. Крім того, фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро в еквіваленті, будуть звільнені від сплати податків. Експерти відзначають, що законопроєкт №14025 має спростити роботу тисяч українців, які заробляють через цифрові платформи, зменшити податковий тиск і забезпечити легальний облік доходів, що є міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та відповідністю нормам ЄС.

Нагадаємо, що Харківська міськрада заплатила «Київстару» 588 тис. грн за аналіз міграції людей у місті. Писали ми й про те, що Уряд запровадив «сьому» виплату для переселенців.