Поліція Києва викрила злочинне угруповання, яке привласнило чотири квартири

У першій половині 2024 року в Україну було імпортовано понад 160 тисяч автомобілів, що становить зростання на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей тренд свідчить про стабільний розвиток автомобільного ринку країни та підвищений інтерес громадян до придбання автотранспорту. Важливо відзначити, що зростання обсягів імпорту автомобілів може свідчити про зростання споживчого попиту та економічного зростання в цілому. Також це може бути відображенням певних тенденцій у галузі автомобілебудування та вибору споживачів щодо якості та функціональності транспортних засобів. Разом з тим, цей позитивний динамічний розвиток може потребувати від уряду уважної уваги до регулювання та контролю якості імпортованих автомобілів з метою забезпечення безпеки та задоволення потреб споживачів.

За 5 місяців 2024 року 160 750 транспортних засобів імпортовано в Україну. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році. Таку статистику наводить Опендатабот.

Найпопулярнішою маркою серед усіх ввезених автомобілів цьогоріч став VOLKSWAGEN — 18 771 авто або ж 11,7% від загальної кількості. На другому місці опинився RENAULT з 13 187 транспортними засобами (8,2%), а третє місце посідає AUDI — 9 137 авто (5,7%).

Топ авто у 2024 році

Бензинові авто залишаються найпопулярнішими — це практично кожен другий ввезений автомобіль. Дизельними були 29% ввезених цьогоріч авто. На електрокари припадає 12,9%.

72% від усіх ввезених автомобілів цьогоріч були вживаними. Наразі середній вік ввезених авто складає 10 років.

Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,9%. До ТОП-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,5%).

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.