Субота, 13 Червня, 2026

Корупція та неякісне будівництво фортифікацій на Донеччині: розслідування та наслідки

Важливі новини

Можливі територіальні поступки України в обмін на вступ до ЄС: аналіз перспектив мирного врегулювання

Україна розглядає потенційну можливість територіальних поступок як частину мирного врегулювання конфлікту, в разі, якщо це допоможе прискорити її вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt, посилаючись на джерела в європейських дипломатичних колах. За словами співрозмовників у Брюсселі, США, виступаючи посередниками в можливих переговорах, нібито підтримують сценарій, при якому Київ погодиться на певні територіальні компроміси, якщо це дозволить країні швидше стати частиною Європейського Союзу.

Європейські партнери, в свою чергу, мають свої зацікавленості в успішному завершенні цього процесу, оскільки стабільна Україна в межах ЄС забезпечить не тільки безпеку, але й економічну стабільність у всьому регіоні. Але чи готова українська влада та народ до таких поступок, що можуть бути сприйняті як компроміс, ще залишається під питанням. Спостерігачі також звертають увагу на можливу внутрішню політичну реакцію в Україні, оскільки питання територіальних поступок завжди є дуже чутливим і може призвести до значних протестів.

Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

«Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

Ізраїль не знайшов доказів у справі судна з українським зерном

Міністерство закордонних справ Ізраїлю відреагувало на запит України про...

Суд у США оприлюднив записку Джеффрі Епштейна: нові факти у резонансній справі

Федеральний суд у Сполучених Штатах розсекретив документ, який, за...

Що святкують 28 червня: духовне, державне й міжнародне значення дати

28 червня Україна відзначає одне з головних державних свят — День Конституції. Саме цього дня 1996 року, після безсонної ночі обговорень, Верховна Рада ухвалила Основний Закон країни, закріпивши її суверенітет, територіальну цілісність, права і свободи громадян, а також принципи демократичного устрою. Цьогоріч День Конституції припадає на п’ятницю. Попри те, що в мирний час це офіційний […]

Олександр Сердюк та схема легалізації тіньових доходів: розслідування транснаціональної фінансової мережі

Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за даними джерел, пов’язаних з фінансовими розслідуваннями, вибудував складну систему для легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Це включає діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс». Всі ці компанії працюють в межах міжнародних платіжних систем, однак слідчі органи вважають, що їхня діяльність має приховану мету — легалізацію нелегальних коштів та можливість їх виведення за межі країни.

Ключовим інструментом у цій фінансовій схемі стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, через яку, за даними джерел, ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з іншими суб'єктами на міжнародному рівні. Ця система дозволяє здійснювати різноманітні фінансові операції, включаючи перекази коштів, оплати та інші трансакції, що значно спрощує процеси виведення та перерахування грошей через численні посередницькі канали.

Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала низку контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області на суму понад 372 мільйони гривень. Відповідно до умов угод, ці кошти мали бути спрямовані на створення надійних оборонних укріплень, які забезпечували б військових від атак ворога та сприяли б укріпленню позицій на лінії фронту. Проте, за словами народного депутата Ярослава Железняка, значна частина цих коштів, а саме близько 200 мільйонів гривень, зникла або була витрачена не за призначенням. В результаті замість необхідних захисних споруд, на полі бою з’явились лише імітації фортифікацій, які не відповідали базовим технічним вимогам.

Ці так звані “фортифікаційні споруди” не мали перекриттів, які є важливим елементом для запобігання обстрілам з артилерії, а також не були обладнані системами водовідведення, маскування та захисту від дронів. Вони також не могли захистити від обстрілів через відсутність відповідних конструкцій. Це ставить під сумнів не тільки якість виконаних робіт, але й питання про справжні причини неефективного використання виділених коштів.

Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

Останні новини