Поліція розслідує масштабну податкову схему, пов’язану з компаніями бізнесмена Євгена Пулі: в обігу – десятки мільярдів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Синоптик пояснює цю різницю в погодних умовах домінуванням циклонічної діяльності на заході, куди з Арктики ринуть холодні повітряні маси. Одночасно на сході утримується блокуючий антициклон, де переважають теплі південні повітряні потоки.

У найближчі вихідні атмосферні фронти південно-західного циклону Finny принесуть дощі та грози, зокрема, на Черкащину. На початку нового робочого тижня синоптики прогнозують нестійку погоду з короткочасними дощами, але з аномально високими температурами.

За даними Укргідрометцентру, на заході України очікується потепління, а на решті території ще збережеться майже літнє тепло. Синоптикиня Наталія Птуха зазначила, що впродовж першої декади жовтня температура повітря в Україні дещо підвищиться, а заморозків на заході вже не передбачається.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами президента, українська влада понад рік зверталася до партнерів із проханням забезпечити необхідну техніку та озброєння для десяти військових бригад. Однак, через бюрократичні перешкоди та недостатню увагу до пріоритетів України, повністю укомплектувати вдалося лише малу частину запланованого.

«Хтось запитав мене про мобілізацію, і я відповів: ви хочете, щоб люди йшли на смерть без зброї?» – зазначив Зеленський, підкресливши, що справжньою проблемою є не дефіцит військових, а відсутність належного оснащення.

Президент також прокоментував заклики з боку деяких західних партнерів до зниження мобілізаційного віку до 18 років. Він наголосив, що рішення про чисельність армії ухвалюється Україною з урахуванням необхідності збереження життів.

«Якщо у європейських або американських чиновників є ідеї щодо віку мобілізації, я хочу попросити наших партнерів робити свою справу, а ми будемо робити свою», – підсумував Зеленський.

Ситуація з оснащенням українських бригад викликає занепокоєння не лише в контексті поточних бойових дій, а й у зв’язку з майбутніми планами. Представники військових підрозділів також наголошують на важливості комплексного підходу до оборони.

Старший лейтенант батальйону «Свобода» Андрій Кривущенко зазначив, що «суть боротьби України полягає не лише у збереженні територій, але й у захисті людей».

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними Генштабу, найінтенсивніші бої тривають на сході країни. Окупанти зберігають високу активність на Курахівському напрямку, де зафіксовано щонайменше 35 бойових зіткнень. Також тривають запеклі бої в районах Нової Іллінки, Берестків, Вознесенки, Сонцівки, Зорі, Максимільянівки та Антонівки.

За повідомленням аналітиків DeepState, російські війська змогли просунутися в районі Часового Яру та селища Дальнє, а також захопити частини села Берестки. На Вознесенському напрямку також зафіксовано поступ ворога.

“Окупанти намагаються змінити тактику, збільшуючи інтенсивність атак. Ми бачимо значне зростання кількості обстрілів та використання дронів-камікадзе,” — зазначають у Генштабі.

Росія не припиняє завдавати ударів по українській території, спрямовуючи на об’єкти критичної інфраструктури балістичні ракети, авіабомби та дрони. За останню добу, окрім ракетних обстрілів, ворог використав 98 керованих авіаційних бомб (КАБ) та провів понад три з половиною тисячі артилерійських обстрілів.

“Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Курахівському напрямку, намагаючись просунутися в районах Берестків, Вознесенки та Дальнього,” — повідомляє Генштаб.

У зв’язку з активними бойовими діями та ракетними ударами, мешканців прифронтових районів закликають дотримуватися заходів безпеки, ховатися у захисних спорудах під час повітряних тривог та уникати перебування на відкритих територіях.

Попри складну ситуацію на фронті, ЗСУ продовжують утримувати позиції та завдавати ударів у відповідь по ворожих силах. Генштаб наголошує на важливості єдності та підтримки військових, які захищають незалежність та територіальну цілісність України.

Нагадаємо, що російські війська систематично завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись знищити критичні об’єкти перед зимовим періодом. Проте українська протиповітряна оборона продовжує активно працювати, збиваючи ворожі ракети та дрони.