Політична маніпуляція темою мобілізації в Україні

Київська міська прокуратура повідомила про підозру відомій українській інстаграм-блогерці у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, протягом 2018–2022 років блогерка, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, однак не сплатила податки з цих надходжень. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав близько 10,5 мільйона гривень податку на прибуток та майже 900 тисяч гривень військового збору.

Прокуратура зазначає, що дії підозрюваної кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що є особливо тяжким злочином у податковій сфері. Розслідування проводить Державна податкова служба у взаємодії з правоохоронними органами для встановлення всіх фактів, підтвердження обсягів доходів та визначення конкретних механізмів ухилення від сплати податків.

Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.