Польща хоче заробити на відновленні України та створити найбільший логістичний хаб у Європі

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

Міноборони готує до випуску інноваційний мобільний додаток "Служба+", спрямований на потреби військовослужбовців

У висновках можна зазначити наступне:

• Запуск нового мобільного додатку "Армія+" Міністерством оборони України свідчить про те, що влада відділяє значну увагу військовослужбовцям та вживає кроки для вдосконалення їхніх умов праці та служби.

• Додаток буде спрощувати бюрократичні процеси для військових, забезпечуючи їм зручний доступ до необхідних сервісів та інформації.

• Розробка "Армія+" відбувалася з активною участю військового персоналу та експертів з інформаційних технологій, що гарантує врахування їхніх реальних потреб та вимог до функціоналу додатку.

• Впровадження цього нововведення покликане підвищити ефективність та зручність роботи військових, а також сприяти більш швидкому та зручному взаємодії з командуванням та владою.

• Використання опитувань через додаток для ухвалення управлінських рішень є ще одним кроком у напрямку розбудови військового відомства, орієнтованого на потреби свого персоналу.

У квітні українці очікують значних змін у сфері особистих фінансів, які відчують на собі протягом місяця. Зокрема, очікується збільшення мінімальної зарплати і пенсій, що сприятиме покращенню матеріального стану певної частини населення. Особливо позитивною новиною буде підвищення заробітної плати для вчителів, які відіграють важливу роль у суспільстві.

Згідно зі змінами, з 1 квітня мінімальна зарплата в Україні зросте на 900 гривень і становитиме 8000 гривень, що надзвичайно важливо для робітників з низькими доходами. Такі підвищення відображають зростання життєвого рівня та враховують інфляційний тиск.

Зауважимо також, що мінімальна пенсія також зросте і з квітня складе 3200 гривень, порівняно з попередніми 2840 гривень. Це дозволить покращити матеріальне становище пенсіонерів і зменшити їхню залежність від соціальних допомог.

Проте, на жаль, деякі категорії громадян можуть відчути негативні наслідки внаслідок цих змін. Наприклад, скорочення штату державних службовців на 19,3 тисячі може призвести до втрати частини доходів та стати причиною економічних труднощів для цих людей.

Варто також звернути увагу на підвищення зарплати вчителів, яке стане другим за рахунком у цьому році. З 1 квітня їхня зарплата збільшиться на 12,6%, що сприятиме збереженню якісної освіти та мотивації для педагогів.

Нарешті, важливо відзначити запровадження нового виду допомоги на дітей за програмою “Дитина не одна”. Ця ініціатива спрямована на допомогу дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах та потребують підтримки суспільства.

Загалом, зміни в сфері фінансів та соціального захисту населення в квітні свідчать про поступове поліпшення економічної та соціальної ситуації в Україні, що є важливим кроком на шляху до стабільного розвитку країни.

У квітні українці стають свідками важливих змін, які вплинуть на різні сфери життя країни. Одна з найзначущих змін – це виплата допомоги для тимчасових опікунів дітей, які залишилися без батьківського піклування через війну. Ця допомога спрямована на забезпечення дітей необхідними умовами та доглядом у родинних або прийомних умовах. Допомога буде надаватися тим, хто тимчасово приймає дітей до себе – будь то родичі, знайомі, а також прийомні сім'ї чи дитячі будинки сімейного типу. Залежно від віку та стану здоров'я дитини, розмір допомоги буде варіюватися від 6407 гривень до 11190 гривень.

Окрім цього, у квітні також планується підвищення тарифів на холодну воду для побутових споживачів. Це може стати суттєвим фінансовим викликом для багатьох родин, особливо у зв'язку з тим, що раніше постачальники обіцяли не змінювати ціни до завершення опалювального сезону. Проте, зміни тарифів, які можуть суттєво збільшити платежі за комунальні послуги, стануть реальністю вже у квітні.

До того ж, урядова постанова передбачає, що допомога для тимчасових опікунів дітей та підвищення тарифів на холодну воду буде обмеженої тривалості. Такі зміни відбудуться впродовж шести місяців. Щодо інших комунальних послуг, таких як електроенергія, офіційних повідомлень про подорожчання наразі немає, проте експерти підкреслюють, що це може статися вже незабаром після завершення опалювального сезону.

Необхідно також відзначити запровадження нової системи реєстрації гуманітарних вантажів через український кордон у вигляді електронної системи. Це запроваджено з метою запобігання зловживанням у цій сфері, оскільки за даними Державної митної служби, третина гуманітарної допомоги, призначеної військовим, раніше не була відображена у офіційних документах.

Усі ці зміни, хоча й супроводжуються фінансовими викликами, є важливими кроками на шляху до поліпшення життя українських громадян та забезпечення необхідних умов для тимчасових опікунів дітей, а також забезпечення стабільності та безпеки у країні.

Після закінчення перехідного періоду, уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, які переправляються через український кордон. Це рішення має на меті забезпечити більшу ефективність та прозорість в процесі перевезення допомоги, а також запобігти можливим зловживанням у цій сфері.

Волонтери, які активно забезпечують українську армію необхідними матеріалами, висловлювали обурення щодо введення електронної реєстрації, вважаючи, що це може сповільнити потік гуманітарної допомоги. Однак уряд вирішив продемонструвати компроміс, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали достатньо часу для адаптації та оформлення необхідних митних документів у паперовому або електронному вигляді.

Тепер, після завершення цього перехідного періоду, електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх, хто перевозить гуманітарні вантажі через кордон. Це нововведення сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем, а також забезпечить швидкий та безпечний доступ до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення.

Важливо, що уряд ретельно вивчав думку та потреби волонтерів, підприємств та громадських організацій під час впровадження цієї системи, та намагався знайти компромісний шлях для всіх сторін. Тепер головне завдання – забезпечити ефективне функціонування нової системи та забезпечити максимальний рівень прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

Після завершення перехідного періоду уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, що переправляються через український кордон. Це рішення спрямоване на підвищення ефективності та прозорості в перевезенні допомоги та запобігання можливим зловживанням.

Уряд продемонстрував готовність до компромісу, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали час на адаптацію до нової системи. Тепер електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх перевізників гуманітарних вантажів.

Ця ініціатива сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем та забезпеченню швидкого та безпечного доступу до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення. Важливо, що уряд враховував думку та потреби волонтерів та громадських організацій, шукаючи компромісний шлях для всіх сторін.

Тепер настає важливий момент – ефективне впровадження та функціонування нової системи з метою забезпечення максимальної прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.