Польща продовжила дію програм захисту українських біженців до 2026 року

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.

Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?

Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.

Історія родини Корилкевичів, добре відомої у Рівному, набула нового резонансу після появи інформації про їхню підприємницьку діяльність на іспанському острові Тенеріфе. Бізнес, започаткований за межами України, опинився в центрі уваги через поширення ідей та меседжів, які співзвучні з ідеологією так званого “руського міра”. У час повномасштабної війни та глибокої трансформації українського суспільства подібні сигнали викликають особливу настороженість.

Син ексчиновника, Михайло Корилкевич, позиціонує себе як підприємець та громадський діяч. За наявними даними, він долучився до розвитку родинного бізнесу на Тенеріфе — популярному туристичному напрямку, де активно працює міжнародна спільнота підприємців. Зовні діяльність виглядає як звичайна комерційна ініціатива, однак публічні висловлювання та інформаційна риторика, пов’язана з цим проєктом, викликають дискусії щодо її ідеологічного підґрунтя.

Водночас, за інформацією наших джерел, під час ведення бізнесу в Україні Корилкевич молодший став фігурантом численних корпоративних конфліктів, де неодноразово звинувачувався у “фінансових махінаціях”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло Корилкевич разом із родиною виїхав за кордон та оселився на острові Тенеріфе (Іспанія), де взяв участь у запуску декількох ресторанів та розважальних закладів.

Формально Михайло Корилкевич не фігурує як власник жодного з цих бізнесів.

Водночас, за словами близького оточення, він фактично здійснює управлінський вплив на ці заклади та приймає участь у всіх фінансових рішеннях.

За словами наших джерел, які дали інтерв’ю на умовах анонімності, вже перебуваючи в Іспанії, Михайло Корилкевич продовжив практики, які вони характеризують як “непрозорі”.

Зокрема, йдеться про фінансові домовленості з українськими та іспанськими партнерами, які, за їхніми словами, завершувалися конфліктами, судовими процесами та втратою коштів інвесторами.

Окремі співрозмовники стверджують, що Михайло Корилкевич публічно заявляв про власні «закони», протиставляючи їх місцевому законодавству: – «є закон Іспанії, а є закон родини Корилкевичей».

Найбільше обурення серед співрозмовників викликала культурна політика розважальних заходів, організованих у закладах, пов’язаних із Михайлом Корилкевичем . За словами співробітників, у розпал війни, коли Україна зазнає колосальних втрат, у цих закладах регулярно проводилися вечірки, орієнтовані на росіян перебуваючих в Іспанії.

ВІДЕО: Михайло Корилкевич організовує вечірки в Іспанії для просування “руського міра”

Ідеться про заходи з назвами на кшталт «Вечеринка все свои», із використанням російської поп-музики. За твердженням співробітників закладу, вони неодноразово звертали увагу керівництва на неприйнятність такого формату з огляду на війну, однак ці зауваження були проігноровані.

ФОТО: Михайло Корилкевич поширює наративи руського міра в Іспанії

Також, за інформацією джерела, на вечірках Корилкевича громадян України знайомлять з росіянами та білорусами, активно пропагується “дружба братських народів”, та ймовірно, працюють представники спецслужб РФ.

Просимо це журналістське розслідування важати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені у статті факти.

Журналісти The New York Times розкрили шокуючі факти щодо викрадення 46 дітей із Херсонського дитячого будинку у 2022 році окупантами. Це обурлива інформація, що ставить під сумнів права та безпеку дітей в українському суспільстві. Навіть більш трагічним є те, що частина цих невинних дітей вже опинилася в російських сім'ях в результаті нечесних практик та порушень закону. Цей випадок свідчить про необхідність негайного вжиття заходів для захисту прав та безпеки дітей, а також для розкриття та покарання винних осіб за ці злочинні дії.

Національне інформаційне бюро повідомляє, що з початку російської агресії в Україні викрадено 19 546 дітей. Однак точна кількість вивезених може бути вищою за зазначену.

Наталія Лукіна була лікарем у Херсонському дитячому будинку – державному прийомному будинку для дітей з особливими потребами. Коли почалося повномасштабне вторгнення, працівники відразу почали шукати безпечне місце для немовлят і маленьких діточок. І пішій доступності було лише одне бомбосховище, а згодом, місцевий пастор, який дізнався про проблему, запропонував перемістити дітей в церкву Голгофа.

Працівники дитячого будинку дуже боялися, що окупанти можуть забрати дітей, і, на жаль, цей кошмар став реальністю 25 квітня 2022 року. Як пишуть журналісти NYT, тоді на порозі з’явилися російські військові, які забрали 46 дітей за наказом російського президента Путіна та так званою уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Журналісти зауважили, що ці дії росіян можна спокійно кваліфікувати як воєнний злочин, адже дітей викрали й згодом примусово перемістили на територію Росії. Спочатку дітей забрали назад до Херсонського дитячого будинку, й момент “переїзду” публікували російські пропагандисти. Згодом викрадені неповнолітні діти стали об’єктом багатьох пропагандистських російських сюжетів.

21 жовтня окупанти на чолі з “Навігатором”, якого згодом ідентифікували як депутата “Єдіной Росії” Ігоря Кастюкєвіча, приїхали до Херсонського дитячого будинку й почали забирати дітей, їх поіменно вносили до списку, посадили до автобуса й вивезли в невідомому напрямку. Окупанти також забрали всю документацію, яка була на дітей, і навіть їхні медичні картки.

Наразі точне місцезнаходження викрадених з Херсона дітей невідоме. Російські чиновники тоді стверджували, що вивезення неповнолітніх до Сімферополя – буцімто було “актом гуманітарного втручання”, втім, це викрадення й воєнний злочин.

З Херсона дітей привезли в окупований Сімферополь, а в грудні 2022 року українських викрадених дітей почали інтегрувати в російське суспільство. Їм зробили російські свідоцтва про народження, видали російські номери соціального страхування, а згодом – зробили й російське громадянство.

Щонайменше 2 дітей з 46 викрадених вже офіційно всиновили росіяни, 7 – вдалося повернути в Україну. Однак доля інших 37 неповнолітніх залишається невідомою.

Керівник ОП Андрій Єрмак відреагував на матеріал журналістів NYT. Він наголосив, що Росія не лише відмовляється співпрацювати, але й веде пропаганду, що ці діти потребують “перевиховання”. Єрмак додав, що деякі з них усиновлюються російськими родинами, інші ж залишаються в інтернатах. Українські родини переживають важкі емоційні травми через розлуку з дітьми, а діти стикаються з асиміляційним тиском у нових умовах.

Україна закликає світову спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей, але процес ускладнюється через політичні та бюрократичні перешкоди. Міжнародні організації, такі як ООН, продовжують працювати над тим, щоб забезпечити повернення дітей, однак швидких результатів досягти важко через опір російської влади та складну міжнародну ситуацію, – наголосив Єрмак.

Водночас він додав, що Росія заперечує будь-які звинувачення, виправдовуючи власні дії тим, що “діти перебувають в безпечних умовах”. Однак тисячі сімей сподіваються, що зможуть возз’єднатися зі своїми дітьми.