Польща закликає Україну внести зміни до указу Зеленського щодо найменування підрозділу ЗСУ

10 січня вирізняється поєднанням глибокого духовного наповнення та актуальних світських сенсів, що перегукуються з викликами сучасності. Цей день об’єднує історичну пам’ять про жертовність і вірність переконанням із темами сталого розвитку міст, енергоефективних рішень, усвідомленого планування життя та дбайливого ставлення до власного простору й довкілля. У такому поєднанні традиції й сучасності простежується прагнення суспільства зберігати корені, не втрачаючи орієнтирів на майбутнє.

Для християн східного обряду 10 січня є днем вшанування Пратулинських мучеників — тринадцяти греко-католиків із села Пратулин, які загинули у 1874 році. Вони стали жертвами насильства з боку солдатів Російської імперії, захищаючи свій храм під час примусової ліквідації Греко-католицької церкви та тиску з метою переходу до Російської православної церкви. Їхня загибель стала символом незламності віри, гідності та права на духовну свободу.

Також 10 січня Церква згадує святителя Григорія Ніського — одного з Каппадокійських Отців Церкви, видатного богослова і єпископа міста Ніси. Він зробив значний внесок у формування вчення про Святу Трійцю, духовний розвиток людини та ідею обоження. Його богословська спадщина вплинула на християнську думку на багато століть уперед.

У світі 10 січня відзначають Всесвітній день метро. Дата приурочена до відкриття першої лінії лондонського метрополітену у 1863 році. Свято підкреслює роль метро як одного з найефективніших і найекологічніших видів міського транспорту, який щодня забезпечує мобільність мільйонів людей та зменшує навантаження на міську інфраструктуру.

На другу суботу січня, яка часто припадає саме на 10 число, відзначають День дошки візуалізації. Це неформальне свято присвячене усвідомленому плануванню цілей і мрій за допомогою візуальних образів, які допомагають зосередитися на бажаному майбутньому та підтримувати мотивацію.

Також цього дня говорять про відповідальне споживання ресурсів у межах Дня скорочення витрат на електроенергію. Його ідея полягає в заохоченні до енергоощадних звичок — використання LED-ламп, вимикання непотрібної техніки та свідомого ставлення до споживання електрики.

Ще одне символічне свято 10 січня — День шанування кімнатних рослин. Воно нагадує про важливість зелених насаджень у домі, які очищують повітря, створюють затишок і позитивно впливають на психологічний стан людини.

Крім того, 10 січня відзначають День гіркого шоколаду. Його присвячують шоколаду з високим вмістом какао, який цінують за насичений смак і корисні властивості — здатність покращувати настрій, концентрацію та роботу серцево-судинної системи.

Радник мера Маріуполя, Михайло Андрющенко, повідомив, що Російська Федерація намагається відкрити залізничний маршрут в окупованій території, і це може стати реальністю вже до травня. Про це в коментарі для "24 каналу" розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Він зауважив, що противник не будує маршрут з нуля, а використовує існуючі шляхи для поліпшення логістики. Наприклад, до початку вторгнення на Донбас існувала дорога, яка з’єднувала Маріуполь, Москву і Санкт-Петербург.

Окупанти зайнялися будівництвом залізниці на захопленій території, яка має з’єднати Росію з Кримським півостровом. Вони шукають полегшення у логістиці, сподіваючись на покращення життя.

Радник мера Маріуполя додав, що будівельні роботи наближаються до завершення. Росія має велику кількість ресурсів, людей і техніки, які працюють над проєктом цілодобово. З високою ймовірністю до травня залізниця буде готова до експлуатації.

Проте, окупанти не будували ділянку дороги з нуля, вони лише відновлюють зруйноване 2014 року. "Вони не всю залізницю будують, а добудовують окремі ділянки. Непридатні для експлуатації частини вони або замінюють, або перебудовують", — заявив Петро Андрющенко.

Таке сполучення між Росією та Україною надасть ворогові перевагу у військовій логістиці, збільшить обсяг військових ресурсів на фронті. ЗС РФ зможуть швидше доставляти боєкомплекти на лінію фронту Донецької області. Це створює серйозну загрозу для безпеки національних сил оборони.

Загалом, важливо вжити заходів, щоб унеможливити будівництво цієї залізниці, оскільки вона може стати значним загрозою для національної безпеки України на фронті боротьби за свою територіальну цілісність.

20 березня ми отримали повідомлення про те, що Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але зазнає певних труднощів. Представниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк зазначила, що ворог вкладає значні економічні зусилля у спорудження альтернативної ділянки дороги через захоплені регіони, але здійснити її вчасно не вдається.

Це свідчить про те, що спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях стикаються зі значними труднощами і перешкодами. Такі проблеми можуть виникати через різні фактори, включаючи технічні труднощі, економічні обмеження та опозицію з боку міжнародної спільноти.

Це також підкреслює, що українська влада та міжнародні партнери повинні продовжувати свою працю щодо забезпечення санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства, щоб уникнути успіху її агресивних дій та подальшого порушення територіальної цілісності України.

Не дивлячись на зусилля Росії, важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.

У висновках можна зазначити наступне:

• Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але стикається з певними проблемами і труднощами.

• Спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях свідчать про її наміри подальшого впливу на регіон.

• Українська влада та міжнародні партнери мають продовжувати працювати над забезпеченням санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства.

• Важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.