Вівторок, 1 Вересня, 2026

Федоров розкрив деталі пропозицій Зеленському щодо зміни військового керівництва

Важливі новини

Менше 100 калорій: топ продуктів для тих, хто хоче схуднути

Схуднення не обов’язково має асоціюватися з суворими дієтами та постійним відчуттям голоду. Насправді, ключ до здорової фігури часто криється в правильному виборі продуктів. Існує багато корисної їжі, яку можна вживати у великій кількості без шкоди для талії — головне, щоб вона була низькокалорійною. До таких продуктів належать овочі та фрукти з енергетичною цінністю до 100 […]

Причини недосконалості ППО: Ігнат про виклики, що стоять перед українською системою оборони

Системи протиповітряної оборони не здатні забезпечити 100% ефективність під...

ППО України: проблеми та виклики в умовах війни

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

Українські військові висловилися про загрозу прориву на фронті та необхідність переговорів, – Bild

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські військові розповіли, що у них значно менше живої сили і боєприпасів, ніж у росіян.

«На мою особисту думку, війна зайшла в глухий кут. За останні три-чотири місяці ми були змушені відступити. Росіяни нарощують темпи, у них є кошти для продовження [війни]. У них є люди, вони перевершують нас за чисельністю. Ми повинні закінчити цю війну. Ми повинні вести переговори, але ми не хочемо віддавати свою території», – заявив боєць 68-ї бригади Андрій, який воює на Покровському напрямку.

Він розповів, що російські штурми ніколи не були такими інтенсивними, як зараз. Андрій припускає, що це пов’язано з підсумком виборів у США.

«Вони б’ються на тому ж рівні, що й ми. Вони навчилися. Сьогодні їхня тактика така: вони знаходять наші позиції і відкривають по них масований вогонь. Іноді вони потрапляють, і це дуже болісно для нас. Після обстрілу вони відправляють розвідувально-штурмову групу з трьох-п’яти солдатів», – розповідає український офіцер.

Зараз нові оборонні споруди зводяться за 30 кілометрів від лінії фронту – «яскрава ознака того, до чого готується Україна».

Кімната в гуртожитку, гектари за безцінь і кеш у доларах: що приховує декларація нового голови водного агентства Ігоря Гопчака

Новий очільник Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак декларує скромне житло в Києві — кімнату в гуртожитку площею 21,3 м². Але при уважному аналізі його декларації постає інше запитання: чи дійсно скромність — головна риса чиновника? Гопчак мешкає в гуртожитку Басейнового управління Середнього Дніпра з 2021 року. Тим часом його сім’я — дружина Альона та […]

Міністр оборони України Михайло Федоров у своїй нещодавній заяві підтвердив, що на початку своєї каденції в Міноборони він ініціював обговорення можливих змін на посаді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. Федоров вважає, що оновлення вищого військового керівництва є важливою умовою для систематичних реформ армії та здобуття переваги над Росією. Проте президент Володимир Зеленський відмовився від цієї пропозиції, вирішивши зберегти поточну військову структуру.

Цю інформацію міністр оприлюднив під час брифінгу 16 липня, в якому він також обговорив свою діяльність у відомстві, конфлікти з військовим командуванням, а також можливу відставку і пропозицію залишитися в команді президента в іншій ролі. Федоров зазначив, що ще на початку своєї роботи в Міноборони він підняв питання заміни керівництва, але підкреслив, що не наполягав на конкретних кандидатах, вважаючи, що остаточне рішення має ухвалити президент.

Міністр вважає, що держава має всі необхідні аналітичні інструменти для оцінки можливих кандидатів на ці посади, включаючи аналіз результатів роботи командирів і проведення співбесід. Однак президент одразу дав зрозуміти, що не має наміру змінювати Сирського.

Після відмови президента Федоров вирішив налагодити робочі відносини з діючим головнокомандувачем, оскільки, на його думку, результатами роботи державної системи мають користуватися не лише посадовці, а й українське суспільство.

Раніше в ЗМІ з'являлася інформація про те, що Федоров виступав за заміну військового керівництва, зокрема розглядав кандидатури Андрія Білецького та Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача. Проте сам міністр не став озвучувати конкретних прізвищ у своєму виступі, акцентуючи на тому, що кадрові питання мають вирішуватися президентом.

На думку Федорова, після рішення Зеленського залишити Сирського на посаді, його команда зіткнулася з системними перешкодами в реалізації запланованих змін. Він висловив нарікання на те, що за шість місяців Міноборони не вдалося створити центри компетенцій і змінити організаційну структуру відомства.

Федоров вказав на те, що деякі рішення блокувалися через відсутність підтримки з боку Генштабу, включаючи залучення нових фахівців для розробки сучасних рішень у сфері оборони. Хоча його команда намагалася обходити ці обмеження, міністр підкреслив, що ситуативні рішення не можуть замінити комплексну реформу.

Висловлені Федоровим думки свідчать про наявність серйозних розбіжностей між цивільним керівництвом Міноборони та військовим командуванням. Раніше повідомлялося про різні погляди сторін щодо фінансування, оборонних закупівель та організаційних реформ у Збройних силах.

У червні Федоров, Сирський та Гнатов демонстрували спільну роботу над реформи, зокрема обговорювали нові контракти для військових, зміни в системі виплат та мобілізацію. Однак, судячи з заяв міністра, глибші організаційні реформи залишилися не реалізованими.

Федоров також спростував чутки про свою причетність до розслідувань щодо підрозділу "Скеля", зазначивши, що не був ініціатором його створення і не відповідав за події, що відбувалися в ньому. За його словами, культура звинувачень і маніпуляцій є перешкодою на шляху до ефективної боротьби з ворогом.

Крім того, міністр поділився інформацією про пропозицію Зеленського залишитися його радником після звільнення, від якої відмовився. Він підкреслив, що його підтримка з боку громадськості свідчить не про особисту підтримку, а про прагнення до ефективного функціонування державної системи.

Конфлікт між Федоровим і Сирським став одним із факторів, чому президент вирішив не залишити міністра в новому складі уряду. Зеленський пояснив, що не може допустити суперечок між Міністерством оборони і Генштабом в умовах війни.

Цей інцидент привернув увагу не лише в Україні, а й серед європейських партнерів. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс висловив здивування й закликав до пояснень причин такого кадрового рішення.

Висловлені Федоровим тези трансформували кадрові перестановки у публічну дискусію про управлінські моделі в армії. Однак на момент публікації не було офіційної реакції з боку Олександра Сирського чи Генштабу на заяви міністра. Це свідчить про те, що протистояння в оборонному секторі досягло нової стадії і може вплинути на реформування Збройних сил України.

Останні новини