Польща закликає ЄС зняти обмеження на постачання далекобійної зброї до України

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Геолокаційні матеріали від 22 та 23 жовтня показують, що російські сили просунулися на північному сході міста уздовж вулиці Східної, а також на північ вздовж вулиць Берегової та Захисників у напрямку до центру Селидового. Крім того, 23 жовтня з’явилися записи, які підтвердили, що підрозділи 114-ї мотострілецької бригади РФ захопили село Ізмайлівку, що на південний схід від Селидового.

Наступ на південні околиці Новоселидівки та просування росіян на поля поблизу Цукуриного свідчать про наміри РФ розширити контроль над цією частиною Донецької області. Однак зосередження російських військ у цьому регіоні може виявитися двояким мечем. За словами експертів ISW, Україна продовжує активно обороняти Селидове, що затримує просування російських військ, імовірно, зосереджених на південному фланзі Покровська — ключової оперативної мети Росії.

Попри те, що росіяни досягли певних успіхів, українські захисники продовжують утримувати позиції в Селидовому. Однак існує ймовірність того, що Сили оборони можуть змушені будуть відступити через загрозу оточення. Зокрема, експерт з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке заявив, що українським військам вдалося тимчасово зупинити російський наступ у районі Селидового, проте тиск на цьому напрямку залишається високим.

Ця ситуація ще раз підкреслює, що битва за Донецьку область продовжує залишатися одним із найгостріших фронтів війни, де кожна тактична перемога чи поразка може суттєво вплинути на подальший розвиток подій.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Церемонія жеребкування відбудеться 13 грудня. Команда Сергія Реброва потрапила до другого за силою кошика, що визначатиме її суперників на шляху до світової першості.

До першого кошика увійшли найсильніші збірні Європи, серед яких:

У цьому списку – титуловані суперники, яких Україна уникне, але водночас отримає непростих опонентів із третього або четвертого кошика.

Україна точно не зіграє із командами, які також знаходяться у другому кошику:

Однак можливими суперниками є збірні третього кошика, серед яких Шотландія, Словенія, Грузія та Ізраїль, а також представники нижчих кошиків – Люксембург, Білорусь, Латвія чи навіть Молдова.

Українська збірна розпочне свою участь у відборі не раніше червня 2025 року, адже в березні вона боротиметься у плей-оф Ліги націй за право виступати у найвищому дивізіоні турніру.

Другий кошик гарантує, що Україна уникне кількох сильних опонентів, однак боротьба за путівку до Мексики, США та Канади буде непростою. Успіх команди Сергія Реброва залежатиме від жеребу, підготовки та здатності долати сильних суперників.

Україна вже не раз демонструвала, що може боротися навіть із фаворитами, і цей відбір може стати черговим шансом показати характер.

На Куп’янському напрямі, хоча російські війська мають істотну перевагу на землі та в повітрі, вони вперто б’ються чолом в українську оборону. Костянтин Машовець, військовий оглядач, з іронією пропонує розглянути цей передовий досвід як модель для інших ділянок фронту. Однак очевидно, що противник зіштовхнувся з певними труднощами. Спроби російського командування "розгорнути успіх" у районі сіл Табаївка та Крохмальне за допомогою 2-ї "Таманської" мотострілецької дивізії 1-ї "Гвардійської" танкової армії не виявилися успішними. Їхні спроби просунутися в бік флангу та тилу українських підрозділів, що утримують рубіж Іванівка – Котлярівка, зазнали невдачі. Навіть альтернативна тактика, направлена на сіла Піщане, зіткнулася із запереченням ЗСУ. Більше того, позиції противника у цих районах не сприяють організації ефективних наступальних дій через перевагу висот українських військ. Будь-яке збільшення концентрації сил противника стає очевидним для українських військ, які завдають уражень та ускладнюють процеси розгортання. Підрозділи 15-го мотострілецького полку та 1-го танкового полку 2-ї мотострілецької дивізії російського ворога, які намагаються просуватися, зіткнулися з серйозними труднощами. Командування противника планує підсилити свою ударну групу додатковими силами і засобами, що може призвести до серії акцентованих атак вздовж дороги Куп’янськ – Сватово.

Поза обговореним районом, триває активна діяльність "ворушок" на північ від села Синьківка та на північний захід від нього. Військові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підсилені відділами 138-ї окремої мотострілецької бригади об'єднаних у складі 6-ї загальновійськової армії противника, продовжують намагатися прорватися вздовж річки Оскіл та залізниці, що йдуть з півночі, уздовж загального напрямку від Синьківки до Петропавлівки на лівобережну частину Куп'янська та дороги Куп'янськ – Сватове. Проте їхні спроби мають свої особливості. Вони намагаються "протиснутися" через оборону ЗСУ, діючи з лісистої місцевості південніше Лимана Першого, але кожен раз, коли вони виходять на відкриту місцевість, зазнають щільного вогневого ураження. Навіть у випадках, коли передові підрозділи цих двох бригад змушені залишити свої винесені вперед спостережні пункти та позиції відділень. Командування противника на цьому напрямку намагається діяти незвичайно та нестандартно, постійно змінюючи напрямки атак і штурмів — то західніше від Синьківки, то східніше (від Вільшани), то навіть "через ліс", а іноді навіть проводячи одночасні атаки, але раз за разом зіштовхуються з густим вогнем ЗСУ. Я розумію, що причинами їхньої невдачі можуть бути різні фактори, проте цікаво, скільки ще резервів противника зітратить командування 6-ї Загальновійськової армії на ці невдачі, перш ніж вони зрозуміють (чи пригадають) одну просту істину, яку їм викладали у відповідних, очевидно, ще радянських військово-навчальних закладах? У противника достатньо сил і засобів, перевага у повітрі та артилерії є, але їхні наступи знову й знову призводять лише до прямих атак "на вижимання". Як кажуть, "хазяїн — барин", і це також відображається на їхній стратегії. Було б корисно розповсюдити цей передовий досвід 6-ї Загальновійськової армії на інші напрямки та ділянки фронту.

Противник продовжує активні дії на Куп'янському напрямку, намагаючись прорватися через оборону ЗСУ.Російські війська, незважаючи на перевагу в озброєнні, стикаються зі складнощами при спробах наступу.Командування противника намагається змінити тактику дій та здійснює невдачні атаки з різних напрямків.Наступ противника не дає бажаних результатів через ефективну оборону та відсутність успішних стратегій.Важливою є подальша передача передового досвіду української армії на інші ділянки фронту для успішного відбиття атак противника.