Польські протестувальники знову зблокували кордон з Україною

Уночі 26 травня, Україну вразила надзвичайно масштабна атака з боку Росії. Російські бомбардувальники Ту-95МС випустили смертоносні крилаті ракети, націлені на нашу територію. Під прицілом знаходилися не лише Львівщина, але й мирне містечко Старокостянтинів у Хмельниччині, яке постраждало від цих жорстоких нападів. Однак загроза не обмежувалася лише цим: вночі також сталися напади з використанням ракет "Шахід" та "Кинджал". Цей безпрецедентний акт агресії має на меті не лише спустошити нашу землю, а й посіяти паніку та хаос серед мирного населення.

Під час ранкових годин Росія використала Міг-31К для запуску аеробалістичної ракети “Кинджал”.

У зв’язку з наближенням ракет до кордонів, Польща відправила у повітря свої винищувачі F-16.

Основними об’єктами ударів Росії на тилові регіони України є енергетичні системи. Москва спрямовує зусилля на знищення енергетичних мереж, зокрема теплових і гідроелектростанцій. Україна стикається з великими проблемами з електропостачанням, що спричиняє введення графіків знеструмлення на кілька тижнів у всій країні.

Упродовж ночі “Шахеди” атакували та розвідували системи протиповітряної оборони в центральних та західних регіонах України. За повідомленням Повітряних сил, дрони здійснили удари по Старокостянтинову у Хмельниччині, де розташована стратегічна авіабаза. Там працювала система протиповітряної оборони, і чутні були вибухи.

Близько 3:30 ранку перші крилаті ракети потрапили на територію України в Чернігівській області і пролетіли через Київщину та Житомирщину в бік заходу. Повітряні сили попередили про можливий удар біля Житомира та про проліт ракет у напрямку Старокостянтинова.

У цьому місті розташована база української авіації, звідки, за словами Повітряних сил, відбуваються атаки за допомогою західних авіаційних ракет по російських військових об’єктах на окупованих територіях.

Частина ракет досягла Львівщини і прямувала у бік Львова, повідомив голова області Максим Козицький. Мер Львова Андрій Садовий уточнив, що на Львівщині зафіксовано дві ракети, проте вони в подальшому зникли з радарів.

Також Повітряні сили повідомили про переміщення ракет у напрямку Івано-Франківська. В цьому регіоні російські війська раніше атакували Бурштинську теплову електростанцію, яка вже зазнала руйнувань.

Пізніше в Повітряних силах повідомили, що ракети змінили курс і вдарили по Старокостянтинову. За інформацією військових, над цим містом було випущено аеробалістичну ракету “Кинджал”. Однак, як стверджують військові, “Кинджал” пролетів поблизу Староконстантинова і направився у бік Івано-Франківська.

Близько 4:30 ранку голова Вінниччини Сергій Борзов повідомив про обстріл житлового будинку в регіоні, є поранені, проводиться евакуація.

Оголошено кінець повітряної тривоги о 5:20 ранку. Останній подібний удар Росії по Україні був 8 травня. Також, як і раніше цієї весни, російські сили атакують енергетичні мережі.

Зокрема, Росія систематично обстрілює прифронтові міста, включаючи Харків та Херсон, намагаючись систематично руйнувати їх.

Поміж масованих ударів на Україну, російські сили активно націлені на руйнування прифронтових міст.

Харків особливо постраждає останніми тижнями, стаючи об’єктом ракетних, дронових та авіаційних атак.

Під час останнього удару по Харкову, російські сили знищили друкарню видавництва Vivat, при цьому загинули сім працівників.

У 25 травня російські сили спрямовано атакували будівельний супермаркет “Епіцентр”, де загинули щонайменше 11 людей, а десятки отримали поранення.

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.