Полтавська область: підсумки судових рішень щодо ухилення від мобілізації у 2025 році

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 в Італії, повідомляє Voice of America.

Союзники наголосили на планах швидко надати Києву 50 млрд доларів кредиту, який буде погашатися за рахунок прибутку з російських активів, заморожених на Заході.

«Європа має якнайшвидше надіслати Україні кошти цього кредиту. Ми зобов’язані, як союзники і друзі України, зробити все, щоб дозволити їй вступити, коли настане час і в той час, який вони виберуть, до мирних переговорів з позиції сили. Це означає продовження і акцент на наших зусиллях у фінансовій сфері, перш за все, відправку якомога швидше 50 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, щоб Україна могла ними скористатися і уникнути проблем з ліквідністю, пов’язаних з військовими діями», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Заявляється, що було уражено радіолокаційну станцію комплексу С-400.

Влада РФ не підтверджувала ураження комплексу, але повідомила, що вночі збили над Курською областю дві ракети і 27 безпілотників. Телеграм-канали публікували відео зі звуком сильного вибуху.

Тип ракет офіційно ні Україна, ні Росія не вказували.

Водночас деякі пабліки, як з українського, так і з російського боку припускали, що удар завдавали ракетами ATACMS. Але жодних підтверджень цьому наразі не надходило.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ракета “Орєшник” — це нова розробка російського військово-промислового комплексу, призначена для міжконтинентальних атак. За даними ГУР, Росія наразі має до 10 таких ракет. Проте їхній серійний випуск залишається під питанням, оскільки технологічний та економічний потенціал РФ значно обмежений, як зауважив авіаексперт Валерій Романенко.

Попри високі технічні характеристики “Орєшника”, українська ППО може спробувати дати йому відсіч. Хоча системи Patriot не призначені для знищення міжконтинентальних ракет, вони можуть бути використані для спроби їх перехоплення.

Костянтин Криволап, авіаційний аналітик, зазначив, що для боротьби з такими ракетами Україна потребує сучасніших систем, як-от:

Криволап зауважив, що навіть найсучасніша американська система GMD має лише 55-60% успіху у знищенні міжконтинентальних ракет. Це пояснюється складністю перехоплення на великій висоті, де боєголовка рухається з величезною швидкістю.

Попри демонстрацію “Орєшника”, Росія стикається зі значними труднощами в налагодженні серійного виробництва таких ракет. Експерти вважають, що економічні санкції, технологічна ізоляція та брак ресурсів значно обмежують можливості РФ у цьому напрямку.

Україна продовжує працювати над посиленням своєї системи ППО. Паралельно із цим тривають переговори із союзниками щодо постачання новітніх оборонних комплексів, які здатні ефективно протидіяти загрозам, подібним до “Орешника”.