Полуничний рекорд: збут корпорації Roshen зріс на 44% у 2023 році

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні.

“Це пов’язано із достроковими виборами, ситуацією в економіці ФРН та подіями у Сирії”, – йдеться у статті.

ЗМІ пояснює, що низка великих німецьких компаній нещодавно оголосила про масові звільнення, а, отже, проблема дефіциту кадрів втрачає свою недавню гостроту:

“Пріоритети влади можуть змінитися: на перший план вийде працевлаштування не українських біженців, а кваліфікованих працівників, які народилися або давно живуть у ФРН, які потрапили під скорочення”.

Також автори вказують, що після дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого, українців можуть позбавити Bürgergeld, базовою допомоги для безробітніх.

Крім того, видання звертає увагу на те, що серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто вважає біженців загрозою власному добробуту. Зокрема, це стосується повернення сирійських біженців на батьківщину – відповідний дискурс розпочався наступного дня після повалення в Сирії режиму Башара Асада.

“Найбільші шанси на перемогу у дострокових парламентських виборах у Німеччині має блок правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Якщо він прийде до влади, то швидше за все почне серйозно коригувати політику Німеччини, у тому числі у міграційних питаннях. І хоча блок твердо стоїть на боці України в її боротьбі проти російської агресії, він водночас рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна допомога для претендентів”, – резюмує ЗМІ.

Польща готова прийняти нову хвилю українських біженців взимку. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Вєслав Леснякевич.

За його словами, в Україні знищена критична інфраструктура, а люди часто позбавлені базових побутових зручностей.

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять інформацію про потенційні зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора залишилася фактично відсутньою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА». Опубліковані записи містять детальні розмови, у яких фігуранти обговорюють вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та прямі контакти з посадовцями державних структур. Незважаючи на суспільний резонанс і очевидність потенційних порушень закону, ці дані не стали підставою для проведення службових перевірок чи розслідувань.

Аналітики зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити про глибоке проникнення корупційних механізмів у державні інституції та формування серед чиновників відчуття безкарності. Наслідки ігнорування таких сигналів є багатогранними: від зниження довіри громадян до правоохоронних органів до підриву ефективності антикорупційної політики загалом. Ситуація підкреслює важливість прозорого контролю за діяльністю посадовців та невідкладного реагування на інформацію, яка прямо вказує на можливі зловживання владою.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання