Субота, 7 Червня, 2025

Полуничний рекорд: збут корпорації Roshen зріс на 44% у 2023 році

Важливі новини

Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

Міністерство освіти та науки України анонсувало зміни в навчальному плані для 10-11 класів, які викликали бурхливі дискусії серед освітян, батьків та учнів. Згідно з новим проектом плану, предмети, такі як хімія, фізика, біологія та інші науки, будуть виключені з обов’язкової програми. Вони стануть доступними лише для тих учнів, які оберуть їх як спеціалізацію. Для інших […]

The post Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Ескалація війни в Україні вплинула на фондовий ринок США: Dow Jones впав на 350 пунктів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У статті йдеться, що причиною для падіння індексу стали український удар ракетами ATACMS по російській території і страх перед відповіддю Москви.

«Інвестори в усьому світі нервують, тому що Путін заявив, що якщо ситуація загостриться, він може відреагувати подальшою ескалацією», – сказала головний інвестор американської компанії з управління активами Bokeh Capital Partners Кім Форрест.

Нагадаємо, у Кремлі заявили, що можуть дати ядерну відповідь на удари далекобійними ракетами по РФ.

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

У Тернополі судять офтальмологів, через яких 18 осіб втратили зір

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Справу передано до суду. Події мали місце в період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

За версією слідства, завідувач офтальмологічного відділення райлікарні продав 18 пацієнтам заборонений для використання в Україні препарат. Він наказав трьом підлеглим лікарям вводити цей препарат людям, за що медики отримали від пацієнтів від 8 до 34 тис. грн.

В результаті 15 людей втратили зір на одне око, 3 – на обидва ока. 7 пацієнтам довелося операційно видаляти очі.

Двом обвинуваченим обрано запобіжні заходи у вигляді застави, а двоє перебувають під особистим зобов’язанням.

Ваші улюблені новорічні прикраси загрожують здоров’ю

З наближенням святкового сезону аромасвічки та різнобарвні гірлянди стають незамінними атрибутами новорічного настрою. Однак ці улюблені прикраси можуть завдати шкоди здоров’ю. Експерти попереджають про ризики, пов’язані з їх використанням, зокрема токсичність матеріалів та вплив на якість сну. Свічки, виготовлені з парафіну — продукту нафтопереробки, можуть виділяти токсичні речовини, такі як толуол і бензол. Ці хімікати […]

The post Ваші улюблені новорічні прикраси загрожують здоров’ю first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У 2023 році кондитерська корпорація “Рошен”, головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів “Auchan Україна” через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за “комерційними причинами”.

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація “Рошен” продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.

Останні новини