Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

Безсоння залишається однією з найпоширеніших проблем сучасності, що впливає на фізичне та психічне здоров’я мільйонів людей. Постійний стрес, інформаційне перевантаження, активне використання гаджетів до пізньої ночі та напружений ритм життя формують умови, у яких повноцінний відпочинок стає розкішшю. Організм не встигає відновлюватися, нервова система перебуває у стані постійного збудження, а сон втрачає свою природну глибину й тривалість.

Сучасна людина часто ігнорує сигнали втоми, відкладаючи відпочинок на потім. Підсвідоме прагнення встигнути більше призводить до того, що ніч перетворюється на додатковий час для роботи або перегляду новин і соціальних мереж. Блакитне світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який регулює цикли сну й бадьорості. У результаті засинання затягується, сон стає поверхневим, а ранкове пробудження супроводжується відчуттям виснаження.

Не менш важливо обмежити використання гаджетів перед сном. Синє світло від смартфонів і ноутбуків пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за засинання. Бажано відкладати телефон щонайменше за годину до відпочинку.

Корисним може стати вечірній ритуал розслаблення. Теплий душ, читання паперової книги, спокійна музика або дихальні вправи допомагають мозку зрозуміти, що настав час відпочинку.

Важливу роль відіграє і середовище. Спальня має бути темною, тихою та прохолодною. Оптимальна температура для сну — приблизно 18–20 градусів. Надто тепле повітря або зайве світло можуть заважати глибоким фазам сну.

Також варто обмежити кофеїн та алкоголь. Кава після обіду або навіть невелика кількість алкоголю ввечері можуть порушити структуру сну, навіть якщо людина швидко засинає.

Регулярна фізична активність позитивно впливає на якість відпочинку. Водночас інтенсивні тренування краще завершувати за 3–4 години до сну, аби організм встиг перейти в режим розслаблення.

Якщо заснути не вдається понад 20–30 хвилин, фахівці радять не лежати в ліжку годинами. Краще встати, зайнятися спокійною справою та повернутися до ліжка, коли з’явиться відчуття сонливості.

Окрему увагу слід приділити контролю стресу. Медитація, практики усвідомленості або ведення щоденника можуть допомогти знизити рівень тривоги, який часто стає причиною безсоння.

Корисними є й прогулянки на денному світлі. Природне освітлення допомагає організму чітко розрізняти день і ніч, що сприяє правильному циклу сну.

Якщо ж проблеми зі сном тривають більше місяця або супроводжуються сильним виснаженням, варто звернутися до лікаря. Хронічне безсоння може впливати на імунітет, серцево-судинну систему та психічне здоров’я.

Якісний сон — це не розкіш, а базова потреба організму. Невеликі зміни у щоденних звичках можуть суттєво покращити самопочуття та повернути відчуття енергії.

За наявними даними, Боголюбов залишив територію України, використовуючи документ, який належав іншій особі — Миколі Сюмаку. Цікаво, що сам Сюмак раніше повідомляв про втрату свого закордонного паспорта навесні 2022 року. Проте, за словами Сюмака, він вирішив не звертатися з цього приводу до правоохоронних органів.

Ця інформація стала відомою після того, як Боголюбов виїхав за кордон в ніч на 24 червня 2024 року потягом Київ – Хелм. Журналісти “Української правди” виявили, що вже у Польщі він пред’явив справжній документ для перетину кордону.

Журналістів зацікавив один момент. Виникло запитання, чому підприємець скористався чужим паспортом. Він цілком міг виїхати на законних підставах з декількох причин:

Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло проти Боголюбова обвинувачення у незаконному перетині кордону та використанні чужого паспорта. Якщо його звинуватять, йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Варто відзначити, що Геннадію Боголюбову не було завчасно висунуто звинувачення з боку правоохоронців, і він мав можливість виїхати за межі України на підставі своїх особистих обставин, таких як вік та батьківство.

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.