Понад п’ять мільйонів одиниць зброї в руках українців: виклик чи готовність?

Уряд України вирішив консолідувати більшість непопулярних податкових ініціатив міжнародних партнерів в одному масштабному законопроєкті. Метою такої стратегії є прискорення процесу ухвалення документа у Верховній Раді, оскільки розпорошення окремих ініціатив на кілька законопроєктів може ускладнити збір необхідної кількості голосів депутатів. Проте експерти зазначають, що без серйозних компромісів із народними обранцями остаточне схвалення законопроєкту залишається під великим питанням.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі активно намагалися переконати Фонд пом’якшити деякі положення щодо податкового навантаження. Це свідчить про прагнення влади знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і врахуванням соціально-політичних реалій всередині країни.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.

У приміщенні Одеського господарського суду відбулося наступне засідання, присвячене розгляду позову, ініційованого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско". Суть позову полягала в тому, щоб отримати майновий комплекс компанії, розташований в Одесі, який був проданий Міністерством оборони двадцять років тому.

Учасники засідання з прокуратури та Міноборони намагалися переконати суд у незаконності угоди про продаж майна. Проте їх аргументи виявилися менш переконливими порівняно з аргументами представників адвокатського об’єднання "Баско". Більшість засідання було присвячено обговоренню легітимності довіреності, на підставі якої був здійснений продаж об’єкта. Це стало ще одним підтвердженням того, що позиція прокуратури та Міноборони у цій справі має суттєві недоліки.

Позивач знову наголошував на тому, що начальник Центрального управління Міноборони не мав права видавати дозвіл на продаж об’єкта. Проте адвокати відповідача підкріпили, що нотаріальна довіреність може бути відкликана лише через нотаріуса, що не сталося у визначений термін. Усі звинувачення проти "Баско" розпадалися на підтверджені факти та аргументи адвокатів, які документально підтвердили законність угоди купівлі-продажу.

Заяви прокуратури про незаконну перепродажу майнового комплексу не знайшли підтвердження в поданих на засіданні доказах. Загалом, судове засідання підтвердило, що спроби прокуратури знову відкрити цю справу без будь-яких нових доказів або аргументів виглядають дивними. Суддя Гут призначив наступний розгляд справи на 7 березня. Ми сподіваємося, що навесні суд прийме справедливе рішення, ґрунтуючись на фактах та документах, що представлені у цій справі.

• Засідання Одеського господарського суду щодо позову, поданого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско", підтвердило складність та спірність цієї справи.

• Представники прокуратури та Міноборони намагалися довести незаконність угоди про продаж майна, але їх аргументи були менш переконливими порівняно з аргументами адвокатів "Баско".

• Засідання зосереджувалося на легітимності довіреності, яка була використана для здійснення продажу майнового комплексу. Це підтверджує наявність недоліків у позиції прокуратури та Міноборони.

• Позивач наголошував на незаконності дій по продажу об'єкта, але адвокати відповідача успішно підтвердили законність угоди купівлі-продажу, використовуючи документальні докази.

• Засідання показало, що спроби прокуратури знову відкрити справу мають мало підстав і виглядають сумнівно. Наступне засідання призначено на 7 березня, і сподіваємося на справедливе рішення суду, засноване на фактах та документах, представлених у справі.