П’ятниця, 17 Липня, 2026

Заголовок: Зеленський вводить санкції проти Богдана та ще чотирьох осіб

Важливі новини

Юрій Косюк: шлях аграрного магната між успіхом, впливом і суперечностями

Юрій Косюк є однією з найбільш помітних фігур українського аграрного сектору та засновником холдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Протягом приблизно двадцяти років він зумів вибудувати масштабний бізнес, що починався з переробки курятини, а згодом перетворився на вертикально інтегровану корпорацію з багатомільярдними оборотами, значним земельним банком і присутністю на міжнародних ринках. Його ім’я часто згадують у контексті підприємницького прориву, однак разом із досягненнями зростає й кількість дискусій щодо методів ведення бізнесу, управлінських рішень та взаємодії з державою.

Професійний шлях Косюка розпочинався далеко від аграрної галузі. На початку кар’єри він працював біржовим брокером, набуваючи досвіду у фінансових операціях та ринковій аналітиці. Паралельно він експериментував із різними комерційними напрямами, не всі з яких були однаково успішними. Саме цей період сформував його підхід до ризику, масштабування та пошуку ніш, здатних забезпечити довгострокове зростання.

До середини 2010-х років статки Косюка оцінювалися більш ніж у 1 млрд доларів, а земельний банк компанії сягнув майже 400 тисяч гектарів. За цим показником бізнесмен став одним із найбільших латифундистів країни. МХП фактично вибудував вертикально інтегровану модель — від вирощування зерна до виробництва готової продукції та експорту.

Разом із фінансовим зростанням з’явилися й суперечливі епізоди. Зокрема, увагу привертають події 2014 року, коли більшість українських компаній втрачали активи в анексованому Криму. Структури, пов’язані з МХП, змогли перереєструвати кримські аграрні підприємства за російським законодавством і зберегти операційну діяльність. Паралельно було проведено земельний обмін: близько 40 тисяч гектарів у Воронезькій області Росії компанія передала в обмін на приблизно 60 тисяч гектарів у західних регіонах України. У підсумку агрохолдинг отримав вигідніші за площею та розташуванням активи. Критики ставлять питання, чи були такі домовленості можливими без політичної підтримки.

Політична складова біографії Косюка також виглядає нетиповою для великого аграрія. У 2014 році він був призначений заступником глави Адміністрації президента з питань силового блоку, хоча не мав профільного досвіду в безпековій сфері. Згодом став радником президента Петра Порошенка. Після зміни влади бізнесмен зберіг консультативний статус уже при Володимирі Зеленському. Така сталість позицій за різних політичних команд свідчить про високий рівень впливу та доступу до центрів ухвалення рішень.

Окремий пласт репутаційних ризиків формують заяви та публікації в медіа й телеграм-каналах про неформальне оточення бізнесмена — закриті зустрічі та особисті контакти з представниками політики, силових структур і великого бізнесу. Ці твердження не мають судових підтверджень, однак їхня повторюваність створює токсичний інформаційний фон. Для публічної фігури, яка зберігає вплив на державну політику, навіть непрямі підозри можуть мати значні наслідки для довіри суспільства.

У підсумку історія Юрія Косюка — це не лише про ефективну бізнес-модель і аграрний успіх. Це також приклад того, як концентрація земельних ресурсів, фінансових можливостей і стійких політичних зв’язків формує паралельний центр впливу. Саме ця сукупність чинників, а не лише розміри статків, робить його постать предметом пильної уваги та суспільних запитів на прозорість.

Контрабанда техніки Apple на Львівщині: під підлогою вантажівки виявили товарів на десятки мільйонів гривень

На Львівщині співробітники митниці викрили масштабну схему незаконного переміщення електроніки відомого американського бренду Apple. Під час огляду вантажного автомобіля було знайдено ретельно приховану партію техніки загальною вартістю понад 35 мільйонів гривень. Контрабанду сховали у спеціально облаштованих порожнинах під підлогою фури, що свідчить про заздалегідь продуманий і професійний характер операції.

За інформацією митників, у вантажі перебував 501 смартфон, серед яких переважали нові та дорогі моделі — iPhone 17 Pro, iPhone 16 Pro Max та iPhone 15 Pro Max. Саме ці пристрої мають високий попит на українському ринку, що робить їх привабливими для тіньового імпорту та подальшого продажу без сплати податків і митних платежів.

У відповідь компанія «Ябко» відкинула будь-який зв’язок із контрабандною технікою. У офіційній заяві мережі підкреслюється, що жодним вироком суду не встановлено фактів контрабанди з боку «Ябко», а публічні звинувачення завдають шкоди діловій репутації компанії.

Крім того, «Ябко» повідомило, що у 2025 році оборот офіційно розмитненої продукції компанії склав 1 680,55 млн грн (без ПДВ), а податки, сплачені при імпорті, становили 332,4 млн грн.

Справу наразі розслідують українські правоохоронні органи, а походження затриманої контрабанди залишається предметом перевірки.

Українське телебачення відкриває нову еру: російська мова майже зникає з ефіру 17 липня

Три місяці – і зміни на екранах українського телебачення будуть помітні. Так, за словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, російська мова майже повністю зникне з ефіру. Цей крок є результатом набрання чинності пунктом 6 частини 8 статті 40 закону "Про медіа", який посилює вимоги до використання державної мови у програмах, що мають україномовний аудиторій. З 17 липня використання російської мови в ефірах буде дозволено лише в обмеженому обсязі – не більше 10% в проміжку з 7:00 до 22:00. Однак усі виступи, інтерв'ю, коментарі та інші мовленнєві елементи російською мовою повинні бути обов'язково перекладені, дубльовані або озвучені українською. Це сприятиме припиненню домінування українсько-російської двомовності на екранах та забезпечить примат української мови в медійному просторі.

Висновки до цієї статті вказують на значний крок у забезпеченні примату української мови в медійному просторі. Набрання чинності законодавчих поправок, які обмежують використання російської мови в ефірах українського телебачення, свідчить про намір зміцнити національну ідентичність та сприяти українізації медійного середовища. Ці кроки сприятимуть поглибленню використання української мови в усіх сферах життя країни та сприятимуть зміцненню її мовного та культурного самовизначення.

В окупованих Олешках міськрада затвердила бюджет на рік

На тлі суворих економічних заходів, які Кабмін активно реалізує в Україні з метою скорочення бюджетних витрат, окремі території країни, що перебувають під окупацією, продовжують затверджувати бюджети на наступний рік. Одним з таких прикладів став бюджет Олешків. Про це повідомляє видання 360.ua. Нагадуємо, нещодавно Кабмін ухвалив розпорядження №39-р та постанову №50, які в кулуарах вже охрестили “підготовкою до […]

The post В окупованих Олешках міськрада затвердила бюджет на рік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Виплати для дітей ВПО під загрозою через нові умови навчання

Сотні тисяч дітей з родин внутрішньо переміщених осіб можуть...

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, що активує рішення Ради національної безпеки і оборони, передбачаючи обмеження для п’яти осіб, зокрема колишнього керівника Офісу президента Андрія Богдана. Відповідна інформація з’явилася на офіційному сайті глави держави.

Серед тих, хто потрапив під санкції, також виявився український бізнесмен Богдан Пукіш, російський підприємець Алан Кірюхін, а також двоє представників російського спортивного середовища — Станіслав Поздняков та Михайло Маміашвілі, яких українська сторона вважає пов’язаними з пропагандистською діяльністю у спорті.

Згідно з рішенням РНБО, ці санкції передбачають низку обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону на торговельні операції, обмеження щодо виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та дозволів. Додатково, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації або оренді державного майна на термін до десяти років.

Ці дії відображають загальну стратегію України щодо посилення санкційного тиску на осіб, пов’язаних з Росією, і тих, хто становить загрозу національній безпеці та економічним інтересам держави. Особливо примітним є включення Андрія Богдана до санкційного списку. Ця особа, що відігравала важливу роль у політичному житті країни після перемоги Зеленського на виборах у 2019 році, була ключовою фігурою в Офісі президента на початку каденції.

Перед призначенням на цю посаду Богдан вже мав досвід роботи в уряді, зокрема як урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики, а також виступав адвокатом бізнесмена Ігоря Коломойського. У лютому 2020 року його було усунуто з посади, і новим керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

Аналітики вважають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є не зовсім звичайним, але не безпрецедентним кроком. Це може сигналізувати про зміну підходів до оцінки окремих осіб, а також про бажання влади покращити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

Експерти підкреслюють, що санкції виконують функцію політичного та правового інструменту, що дозволяє швидко реагувати на загрози, не замінюючи при цьому кримінального переслідування, але обмежуючи можливості фігурантів у фінансовій та іншій діяльності.

Інші особи у списку також пов’язані з діями, які, на думку України, підтримують російську пропаганду або економічні інтереси Росії. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути залучені до використання спорту як інструменту політичного впливу.

Санкційна політика України значно активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно приймає рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку уряду, становлять загрозу безпеці або співпрацюють з агресором.

Важливим аспектом залишається міжнародний контекст, адже Україна прагне узгодити свою санкційну політику з союзниками, зокрема країнами ЄС та США, для збільшення ефективності обмежень і ускладнення обходу санкцій.

Політичні аналітики зазначають, що такі рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки, впливаючи на баланс сил у політичному середовищі та сигналізуючи про наміри влади на майбутнє.

На даний момент офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку не розкриті, що є звичайною практикою через обмежений доступ до деякої інформації з міркувань безпеки. Очікується, що найближчим часом можуть з’явитися нові роз’яснення або рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики України.

Указ президента став новим етапом у зміцненні контролю за політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, а також відкрив дискусію щодо ролі санкцій у державній політиці.

Останні новини