Поради адвоката: що робити, якщо вас незаконно затримали ТСК

Начальник відділу організації роботи із соціальної статистики управління статистики в Одеській області Сергій Кузнецов опинився в центрі уваги через невідповідність між його офіційними доходами та значними активами. За даними розслідування детективного бюро Absolution, Кузнецов, попри наявність кількох квартир, гаража та готівкових заощаджень в іноземній валюті, за минулий рік отримав офіційний дохід у розмірі лише 294,6 тисячі гривень — це менше ніж 25 тисяч гривень на місяць.

Не менш цікавим є факт того, що незважаючи на наявність значних активів, чиновник продовжував отримувати благодійну допомогу, що викликає питання щодо його реального фінансового становища. Власність Кузнецова включає три квартири в Одесі, гараж і автомобіль, що є явно непропорційним до його офіційного доходу, особливо в контексті заявленої допомоги з боку держави або благодійних організацій.

Згідно з декларацією, Кузнецов володіє:

квартирою площею 41,2 м², купленою у 2018 році за 153 тис. грн;

квартирою 50,6 м², придбаною у 2018 році за 66 тис. грн;

квартирою 55,9 м², купленою 26 вересня 2025 року за 300 тис. грн;

гаражем площею 24 м², яким користується з 2018 року.

Вартість квадратного метра у перших двох випадках становить близько 3 700 і 1 300 грн, що у 5–10 разів менше ринкової ціни на житло в Одесі у 2018 році (15–20 тисяч грн за м²). Джерелом коштів зазначена Надія Іванівна Кузнецова, громадянка України, імовірно родичка чиновника, але у декларації її зв’язок із декларантом не уточнюється.

Юристи припускають, що занижена вартість нерухомості може свідчити про приховування доходів або фіктивне оформлення угод. Такі схеми часто використовують для легалізації тіньових коштів або уникнення сплати податків.

Найбільше подив викликало те, що Кузнецов, маючи три квартири та 20 тисяч доларів готівкою, отримав благодійну допомогу від Первинної профспілкової організації ГУС в Одеській області на суму 1,3 тисячі гривень.Цей факт викликає питання не лише етичного, а й правового характеру — адже профспілкова допомога традиційно спрямовується на підтримку працівників у скрутному становищі, а не осіб із багатомільйонним майном.

Експерти наголошують: подібні випадки свідчать про системні проблеми контролю за достовірністю декларацій і демонструють, наскільки формально чиновники ставляться до вимог фінансової прозорості.

Ситуація з Сергієм Кузнецовим — типовий приклад українських “скромних чиновників” із дорогими активами.

За офіційними документами — невисока зарплата, за реальністю — кілька квартир у прибережному місті, автомобіль, доларові заощадження і навіть символічна “допомога” від профспілки.

Напад на працівників ТЦК у Чернівецькій області, який став об'єктом публічного обурення, розгорнувся у віддаленому районі, що межує з Румунією. Відеозапис, що став основою ширення інформації у соцмережах, зафіксував момент, коли двоє чоловіків у військовій формі стали жертвами нападу зі сокирами. Порушники, які прибули на місце події на жовтій "Ниві", не лише збили одного з військовослужбовців, але й активно напали на працівників ТЦК, розбивши вікна їхнього автомобіля та наносячи тілесні ушкодження. Інцидент відбувся поблизу контрольно-пропускного пункту "Горлеча" у селі Плоска Вижницького району, у гірській місцевості, що знаходиться за п'ять кілометрів від румунського кордону. Поліція Чернівецької області підтвердила, що напад був спрямований саме проти працівників ТЦК. Винуватці конфлікту, двоє місцевих мешканців, вже затримані та піддані кримінальному розслідуванню за підозрою у хуліганстві. Це не єдиний випадок подібних нападів у Чернівецькій області: раніше вже фіксувалися подібні інциденти, зокрема, місяць тому у селі Космачі Івано-Франківської області. Ці напади стають предметом серйозного розгляду і обговорення як у соціальних мережах, так і серед владних структур.

У селі Космачі Івано-Франківської області спалахнув напружений конфлікт, коли місцеві жінки блокували дорогу жінці, яка, за їхніми словами, була "навідницею ТЦК" і звинувачувалася у співпраці з військкоматом у визначенні призовників. Постраждала розповіла, що протестувальниці атакували її автомобіль, витягали її через вікно, рвали волосся. Одна з нападниць, за її словами, вдарила дитину по голові після того, як заштовхнула биту через вікно. Поліція розпочала кримінальне провадження у зв'язку зі збиттям трьох людей, серед яких була й неповнолітня. Важливо зазначити, що в соцмережах недавно також поширювалися відеозаписи застосування сили працівниками ТЦК проти чоловіків, які, ймовірно, намагалися ухилятися від мобілізації. Все це відбувається в контексті розгляду урядового законопроєкту про посилення мобілізації, який розглядається в парламенті. За словами президента Володимира Зеленського, військове командування потребує мобілізувати ще близько 500 тисяч осіб для забезпечення резерву та ротації військовослужбовців на фронті.

У вищезгаданій статті відображено ряд інцидентів, що свідчать про напруженість суспільно-політичної ситуації в деяких регіонах України. Напади на працівників ТЦК та подібні конфлікти свідчать про глибокі соціальні проблеми та відсутність довіри до владних структур. Поширення відеозаписів та інформації в соцмережах щодо ситуацій з військовими та відсутність ефективних механізмів контролю над такими діями свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цих проблем. Крім того, обговорення урядового законопроєкту щодо посилення мобілізації також відображає загальну напругу в суспільстві та необхідність уважного розгляду питань оборони та безпеки. Важливою є ефективна реакція владних структур на подібні інциденти та забезпечення безпеки та прав людини на рівні закону.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.