Поради довгожителів: як дожити до 100 років і насолоджуватися життям

На фінансовому ринку впроваджено режим керованої гнучкості, де, незважаючи на відсутність прямого встановлення курсу, регулятор активно контролює його шляхом своєчасних втручань. Таку думку висловив банкір Тарас Лєсовий, зауваживши, що курсові коливання в значній мірі залежать від рівноваги між попитом та пропозицією на валютному ринку. Він підкреслив відсутність наразі будь-яких потенційно загрозливих факторів, що могли б радикально змінити ситуацію на ринку.

За словами Лєсового, можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, зокрема через досягнення балансу між попитом і пропозицією. Він передбачає, що різниця між курсами купівлі та продажу складатиме 0,1 гривні на міжбанку, 0,5 гривні в комерційних банках та 1 гривню в обмінниках. Згідно з прогнозами Лєсового, курс на міжбанковому ринку може коливатися між 38,5 та 39,25 гривні за долар та між 41,5 та 43 гривні за євро, а на готівковому ринку між 38,8 та 39,9 гривні за долар та між 41 та 43 гривні за євро.

У підсумку, зазначено, що на фінансовому ринку України діє режим керованої гнучкості, де курс долара не встановлюється прямо, але активно контролюється Національним банком України через своєчасні втручання. Відзначено, що коливання курсу визначаються співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Прогнозується, що можливі зміни курсу будуть переважно ситуативними, а різниця між курсами купівлі та продажу буде залежати від типу установи. Відповідно до аналізу, рівень курсу долара може залишатися стабільним на рівні між 38,5 та 39,25 гривні за долар на міжбанковому ринку та між 38,8 та 39,9 гривні за долар на готівковому ринку.

Прикордонний патруль на Закарпатті спостерігав за двома незнайомцями, які незаконно перетинали кордон. Навіть після того, як прикордонник здійснив два попереджувальні постріли у повітря, порушники не зупинилися. Коли прибула підтримка, виявилося, що зловмисники вже успішно перетнули державний кордон України і навіть встигли викрасти зброю у співробітника ДПСУ. Цей інцидент підкреслює загрозу нелегальному перетину кордону та необхідність посилення контролю на прикордонних ділянках.

Інцидент стався на ділянці ОВС “Ділове” — ОІПС “Богдан”. Згідно з повідомленням журналіста Віталія Глаголи в телеграм-каналі, два чоловіки, які намагалися незаконно перетнути кордон між Україною та Румунією, після виявлення себе через сигнальну міну, атакували одного з прикордонників.

“Після того, як прикордонник помітив двох чоловіків біля кордону, він виконав два попереджувальних постріли в повітря. Однак, замість того, щоб зупинитися, порушники напали на прикордонника і відібрали у нього пістолет “Форт 12 Р”. Під час втечі порушники здійснили п’ять пострілів у бік прикордонника, але, на щастя, не влучили”, — відзначив Глагола.

За даними репортера, зловмисникам вдалося уникнути зачіпки прикордонників і втекти через державний кордон разом зі зброєю ще до прибуття підмоги.

В даний момент проводиться розслідування цього інциденту. Поліція Закарпатської області поки що утримується від коментарів щодо цієї події, проте тема порушення державного кордону була відзначена у зведеннях правоохоронців за останню добу.

Зокрема, правоохоронці провели обшуки у організаторів схеми незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. За оперативними даними, канали переправлення функціонували в Тячівському та Берегівському районах, використовуючи як сухопутні, так і водні маршрути з використанням човнів.

Під час проведення обшуку у підозрюваних правоохоронці виявили та вилучили чотири гумові човни та весла до них, бінокль, сім елітних автомобілів, 12 мобільних телефонів і суму валюти.

Тим часом, кількість осіб, які намагаються уникнути призову до військової служби, залишається стабільною, і часті спроби уникнути мобілізації, наприклад, перепливання річки Тиси, закінчуються трагічно: багато військовозобов’язаних гинуть.

Ботулотоксин, відомий широкому загалу як засіб для розгладження зморшок, сьогодні набуває нового значення у медицині. Це очищений білок, отриманий із бактерії Clostridium botulinum, який тимчасово блокує передачу нервових сигналів до м’язових волокон. Завдяки цьому механізму вдається не лише коригувати вікові зміни обличчя, а й ефективно лікувати низку захворювань, що суттєво впливають на якість життя людини.

У неврологічній практиці ін’єкції ботулотоксину допомагають при хронічних мігренях, м’язових спазмах і спастичних станах після інсультів чи черепно-мозкових травм. Препарат зменшує інтенсивність больових відчуттів і відновлює рухову активність, полегшуючи щоденне функціонування пацієнтів. У дерматології ботулотоксин ефективно контролює надмірне потовиділення (гіпергідроз), що є поширеною проблемою як серед жінок, так і серед чоловіків.

За умови правильно підібраних доз і техніки введення препарат вважається безпечним і не формує звикання. Ефект зазвичай триває від трьох до шести місяців, після чого курс можна повторювати — із контролем профільного лікаря та чітким дотриманням протипоказань.

Наукові групи активно тестують потенціал ботулотоксину у нових напрямах — від депресії та тривожних розладів до симптомів хвороби Паркінсона та регуляції апетиту. Чимало цих підходів ще проходять клінічні випробування, однак тренд очевидний: ботокс перестав бути суто косметичною процедурою і поступово закріплюється у медичних протоколах як інструмент адресної симптоматичної терапії.

У Києві викрито масштабну схему незаконної передачі земельних ділянок комунальної власності у користування підконтрольним компаніям, що спричинило значні фінансові втрати для місцевого бюджету. За даними слідства, у цій схемі задіяні представники міської влади, а також бізнес-група, пов'язана з родиною Карпенків. Зокрема, у рамках кримінального провадження №52025000000000427, яке веде Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), фігурує Анатолій Карпенко, співзасновник ПрАТ «Полюс» та давній соратник мера Києва Віталія Кличка.

Згідно з матеріалами слідства, саме через структури, пов'язані з Карпенком, земельні ділянки у столиці отримувалися без проведення відкритих аукціонів та за заниженими орендними ставками, що дозволяло отримувати значні прибутки за рахунок неправомірних схем. Це також породжувало суттєву конкуренцію для інших потенційних орендарів та порушувало принципи прозорості й законності у використанні комунальних ресурсів.

Слідчі встановили, що земельні ділянки, які мали використовуватися для розвитку адміністративної інфраструктури, фактично перетворювалися на стихійні ринки. Один із прикладів – територія ринку «Троєщина-Фермер», де оренда пролонговувалася без конкуренції, а контроль із боку комунальних інспекцій був відсутній. Це призвело до хаосу – стихійної торгівлі, транспортних проблем, порушення санітарних норм і незручностей для місцевих жителів.

За версією слідства, схема працювала завдяки «мовчазній згоді» посадовців КМДА, які ігнорували очевидні порушення. Наразі перевіряється можливість створення організованої групи, яка свідомо обходила законодавчі процедури з метою незаконного збагачення.

Розслідування триває, а суспільство очікує відповідей, адже історія із земельними махінаціями знову підняла питання про прозорість управління комунальною власністю у столиці.