За три дні зібрано 25 тисяч голосів під петицією про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців: громадяни вимагають дій

Сучасні технології відіграють ключову роль у трансформації освіти та науки. Вони не тільки змінюють методи викладання та навчання, а й відкривають нові можливості для досліджень, розширюючи доступ до інформації та знань. У наш час цифрові технології стали невід’ємною частиною навчального процесу, даючи змогу студентам та вченим працювати з величезними обсягами даних, розв’язувати складні завдання та навіть співпрацювати з колегами по всьому світу.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічних інновацій є використання штучного інтелекту в освіті. ІІ здатний персоналізувати навчання, допомагати в аналізі студентських робіт і навіть створювати нові методи викладання, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного учня. Також вражаючим є потенціал віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють занурити студентів у реалістичні навчальні середовища, що раніше були неможливі.

Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майноПаралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

Що кажуть деклараціїПублічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

Чому ця історія важлива не тільки для ДонеччиниДержавна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

Багато громадян України стикаються з труднощами вже під час перетину державного кордону, однак після виїзду за межі країни не всі замислюються над імовірністю примусового повернення. Тим часом ризик депортації з території країн Європейського Союзу залишається цілком реальним, особливо у випадках порушення міграційних норм, недотримання строків перебування або проблем із підтвердженням законного статусу.

Однією з ключових вимог для іноземців у державах ЄС є суворе дотримання встановлених правил перебування. Це стосується як осіб, які в’їхали за безвізовим режимом, так і тих, хто користується тимчасовим захистом чи отримав дозвіл на проживання. Навіть формальні порушення — прострочена реєстрація місця проживання, несвоєчасне продовження документів або робота без відповідного дозволу — можуть стати підставою для адміністративних санкцій аж до ухвалення рішення про примусове повернення на батьківщину.

У 2026 році підставами для видворення з території ЄС можуть бути:

закінчення строку дії закордонного паспорта,відсутність чинної візи або дозволу на проживання,працевлаштування за типом візи, який не передбачає права на роботу,відсутність медичного страхування,регулярна підприємницька діяльність без офіційної реєстрації бізнесу,помилки в міграційних документах,використання підроблених документів або подання неправдивої інформації.

Найчастіше проблеми виникають саме через документи. Водночас уникнути їх нескладно — достатньо регулярно перевіряти строк дії паспорта, візи чи дозволу на проживання та вчасно оновлювати необхідні довідки.

Перед переїздом або тривалим перебуванням у країнах ЄС варто переконатися, що тип візи відповідає меті поїздки, а всі дані у документах є актуальними. Також важливо заздалегідь ознайомитися з вимогами конкретної держави, адже правила можуть відрізнятися.

Експерти наголошують: навіть одна депортація може суттєво ускладнити подальші подорожі до країн Європейського Союзу та вплинути на можливість отримання нових віз або дозволів на проживання.

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.