Посол Ватикану пообіцяв сприяння у звільненні українських журналістів

Близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики, зазначив тимчасовий виконуючий обов’язки міністра Ростислав Карандєєв під час круглого столу з журналістами у Миколаєві. Він зауважив, що тема бронювання є дуже важливою, особливо для родин, чиї члени перебувають на фронті. Лозунг “все для фронту – все для перемоги” дуже актуальний, але також важливо розуміти, заради чого ведеться війна. Забезпечення сталості і стійкості цивільних процесів важливе в контексті війни, і частина фахівців культурної сфери та медіа має працювати для цього.

Карандєєв підкреслив, що обов’язок влади – забезпечити хоча б мінімальну спроможність функціонування кожного закладу культури, який не припинив свою діяльність навіть під час війни. Таким чином, бронювання отримали представники медіа та культурної сфери, проте лише до 50% їхньої кількості. “1150 працівників культури та трохи більше 700 засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Я готовий захищати кожну людину, оскільки це зроблено аргументовано за діючими нормами в Україні”, – підкреслив Карандєєв під час зустрічі у Миколаєві з журналістами.

Він також визнав, що сьогодні представникам влади не легко, іноді є бажання допомагати, але невідомо, як це робити належним чином. “Тому я прошу вас допомагати і надавати поради щодо того, як правильно формувати ідеї та їх логістику. Ми зараз працюємо разом з представниками громадськості, оскільки комунікація з громадськістю дуже важлива”, – додав тимчасовий міністр.

Він також підкреслив, що термін “місцеве самоврядування” передбачає, що люди стають активними учасниками владних процесів, а не лише споживачами її рішень. “Це означає, що ми не лише маємо право висловлювати свою думку, але й брати участь у розробці та реалізації проектів, які впливають на якість нашого життя”, – підкреслив він.

Раніше, тимчасовий міністр культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв заявив, що критика щодо бронювання працівників культурної та медійної сфер є несправедливою до тих, хто виконує свою роботу чесно та якісно.

Звідомлено, що близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації, застосованої за ініціативою Міністерства культури та інформаційної політики. Це рішення стало важливим кроком у забезпеченні стабільності у цивільних процесах під час війни, а також відображає відданість влади підтримці працівників культурної сфери та медіа. Лідери відмітили важливість активної участі громадськості у владних процесах і закликали до співпраці для ефективної розробки та реалізації проектів, спрямованих на підвищення якості життя. Також було відзначено, що критика стосовно бронювання працівників культурної та медійної сфери несправедлива і не враховує важливості їхньої чесної та якісної праці.

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Ми спостерігаємо, що ворог намагається поповнити втрати, заводячи нові підрозділи. Також він накопичує боєкомплект і зосереджує техніку в певних районах, але її не використовує, оскільки має дефіцит цієї техніки”, — заявив Романов. За його словами, окупанти не готові використовувати техніку в боях, натомість активно проводять піхотні штурми, намагаючись зберегти техніку для інших завдань.

У зв’язку з цим, українські Сили оборони вже знищили значну кількість бойових броньованих машин ворога, що ще більше поглиблює дефіцит техніки у росіян.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Вовчанська, де противник не припиняє штурмувати позиції українських військ. За підтримки авіації ворог кілька разів намагався прорвати оборону, але всі ці спроби були безуспішними.

Ситуація на Куп’янщині також залишається складною. Російські війська, не змігши захопити лівобережну частину Куп’янщини до 1 листопада, продовжують кидати нові сили на цю ділянку фронту, щоб виконати завдання з окупації регіону.