Посилення мобілізації: ВР намір розглянути законопроект до кінця березня, стверджує Федір Веніславський

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало епіцентром одного з найбільших корупційних скандалів останніх років, розкриваючи небачену мережу зловживань, яка зачіпає різні рівні української влади та бізнесу. Справа не обмежується лише незаконним видобутком стратегічної сировини. Вона також включає низку масштабних правопорушень, таких як податкові махінації, маніпуляції з мобілізацією та тіньові офшорні операції, які роками залишалися поза увагою правоохоронних органів.

Основною фігурою в цій схемі є Геннадій Буткевич, співвласник корпорації «АТБ-Маркет» та ключовий бенефіціар ТОВ «Пержанська рудна компанія». Через офшорну компанію BGV Group Limited, зареєстровану на Кіпрі, Буткевич фактично контролює 83,3% статутного капіталу компанії, що дає йому повний доступ до надр та можливість організовувати незаконний видобуток берилію.

У листопаді 2019 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (№6383 від 01.11.2019), виданий Державною службою геології та надр України. Згідно з матеріалами, дозвіл надано з грубими порушеннями — формальний аукціон проводився за участі лише однієї компанії, а оцінка впливу на довкілля була проведена фіктивно.

Наслідки діяльності підприємства вже мають руйнівний характер. Видобуток берилію призводить до знищення флори та фауни заповідної території, забруднення ґрунтів і вод, накопичення токсичних відходів, серед яких — важкі метали та радіоактивні сполуки. Компанія не виконує зобов’язання з рекультивації земель, а видобуток триває навіть за межами дозволених ділянок.

На основі поданих матеріалів уже відкрито п’ять кримінальних проваджень у ЄРДР (№42025060000000010, №22025220000000172, №22025040000000315, №22025101110000604, №12025220000000612). Крім того, суди — Вищий антикорупційний, Шевченківський і Печерський райсуди Києва — винесли три ухвали, які зобов’язують правоохоронців внести відповідні дані до ЄРДР.

Усі зібрані матеріали повторно направлені до понад десяти ключових державних інституцій — від НАЗК і Держгеонадр до профільних комітетів Верховної Ради. Громадські активісти вимагають виконання судових ухвал і повного розслідування справи, наголошуючи на можливих зв’язках між бізнес-групою Буткевича та окремими депутатами «Слуги народу».