Понеділок, 13 Квітня, 2026

Посилення проросійських настроїв у Словенії: аналітичний огляд

Важливі новини

“Переговори” — слово 2025 року в Україні: як це відображає реалії часу

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Скандал у Львівському ТЦК: підозра керівнику відділу через фіктивне оформлення знайомого

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював районний ТЦК, що викликає додаткову увагу до його діяльності на попередній посаді. Підозра пов’язана із фіктивним оформленням знайомого, що може свідчити про зловживання службовим становищем та порушення закону при кадрових процедурах у військовій сфері.

Наразі тривають слідчі дії, метою яких є встановлення повного кола осіб, причетних до ймовірних порушень, а також документування всіх фактів неправомірного оформлення. Слідство звертає увагу на можливі системні проблеми в роботі територіальних центрів комплектування, що створюють ризики для прозорості та законності кадрових процесів.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.

Євробачення-2025: Хто судитиме український Нацвідбір

Україна активно готується до Національного відбору на міжнародний конкурс “Євробачення-2025”, який відбудеться у Швейцарії в травні наступного року. Вибір представника країни на міжнародній арені вже на фінішній прямій, і стало відомо, хто саме оцінюватиме виступи учасників. Членів журі Нацвідбору обирали українці шляхом голосування у застосунку “Дія”. Після завершення відбору вже оголошено, хто з українських зірок […]

The post Євробачення-2025: Хто судитиме український Нацвідбір first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Наукове дослідження: людське спілкування корисне, як вітаміни

Часте й активне спілкування здатне не лише покращити настрій, а й реально подовжити життя. Такими є результати масштабного дослідження, проведеного фахівцями Гарвардської медичної школи. Психіатр і психоаналітик Роберт Волдінгер, який досліджував вплив соціальних зв’язків на самопочуття, зазначає: головний компонент здоров’я і щастя — це якісні стосунки з іншими людьми. За його словами, постійне відчуття самотності […]

Київрада планує віддати організацію ярмарків приватним операторам

Через інтриги депутатів Київради Дмитра Білоцерковця та Вагана Товмасяна  кияни лишаться доступу до дешевих фермерських продуктів на столичних продуктових ярмарках. Як повідомляє наше джерело в КМДА, “ударовець” Дмитро Білоцерковець підготував проект рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, […]

В Словенії активно обговорюється ситуація, пов'язана з можливим посиленням проросійських політичних сил. Дискусії почалися після появи інформації про можливе обрання Зорана Стевановича, лідера партії «Ресні.ца» («Правда»), на посаду спікера парламенту. Проте офіційні джерела не підтверджують ці повідомлення.

На даний момент посаду спікера Державних зборів Словенії обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи», яка була призначена на цю посаду у 2022 році. У відкритих державних джерелах немає жодних вказівок на зміни в керівництві парламенту.

Зоран Стеванович, який очолює партію «Ресні.ца», позиціонує її як антиістеблішментську силу. Ця партія виникла в умовах суспільного невдоволення традиційними політичними елітами, акцентуючи увагу на критиці епідеміологічних обмежень під час пандемії COVID-19, а також на критиці державних установ і політики ЄС. Експерти характеризують «Ресні.ца» як популістський рух, що в певних аспектах збігається з євроскептичними позиціями в Європі. Зокрема, партія закликає до перегляду або скасування санкцій проти Росії, що стало приводом для активних обговорень щодо її зовнішньополітичних орієнтирів.

Незважаючи на це, «Ресні.ца» не займає провідних позицій у парламенті Словенії та не має впливу на формування урядової більшості. Український журналіст Віталій Портников у своїх коментарях звертає увагу на загальну тенденцію, що спостерігається в Європі, коли зростає вплив політичних сил, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.

Він вважає, що такі рухи можуть бути частиною більш ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують критику еліти і заклики до перегляду зовнішньої політики. Портников проводить паралелі між цими тенденціями та позиціями, які раніше займали колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та чинний прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, які часто критикували санкції проти Росії та займали обережну позицію щодо підтримки України.

Фахівці зазначають, що в останні роки в Європейському Союзі спостерігається зростання правих і популістських партій, які поєднують внутрішню критику урядів з євроскептичною риторикою. Одним з основних питань залишається санкційна політика щодо Росії. Офіційно ЄС залишається єдиним у більшості своїх санкцій, проте в низці країн тривають дебати щодо їхньої ефективності та економічних наслідків.

Словенія, загалом, залишається проєвропейською державою з підтримкою ключових ініціатив ЄС, проте внутрішня політична ситуація демонструє різноманітність думок щодо зовнішньої політики стосовно Росії. Інформація про можливу зміну спікера на проросійського кандидата наразі не має офіційного підтвердження і може бути результатом певних інтерпретацій політичної діяльності.

Експерти підкреслюють, що навіть без формальних змін у владі обговорення санкцій проти Росії та зовнішньополітичного курсу залишаються важливими елементами політичного життя Європи.

Останні новини